Нік, яким захоплюється світ
31.07.2008, [11:36] // Суспільство-дайджест //
"Волинь", 29 липня 2008 року
Хлопець без рук і ніг не почуває себе обділеним, а вчить інших стійкості й оптимізму власним прикладом. Нік Вуджисік, який родом з Мельбурна, побував уже в 15 країнах, його слухачами були майже два мільйони людей
Минулого тижня Нік Вуджисік при летів в Україну. Своє знайомство з нашою країною він почав з Луцька. Легендарного юнака гостинно зустрічали у Християнській місії «Голос надії», де нам вдалося поспілкуватися з Ніком.
У гостя щільний графік — телевізійні зйомки, зустріч із представниками місцевих громадських організацій, що об'єднують людей з обмеженими можливостями, виступ перед лучанами на Театральному майдані, участь у богослужінні в Домі молитви. Та від інтерв'ю Нік не відмовляється, зекономивши час на своєму відпочинку.
У нього красиве обличчя, уважний, допитливий погляд розумних очей, молодіжна зачіска, модна борідка. Нікові двадцять п'ять, у такому віці всім хочеться виглядати гарно і стильно.
— Коли мене бачать з вікна автомобіля, — все нормально. А як я відкриваю двері авто, то оточуючі дуже лякаються, особливо діти, — з усмішкою розповідатиме згодом перед величезною аудиторією Нік, копіюючи здивовані вигуки людей, які здебільшого реагують так, наче побачили інопланетянина.
Хлопець народився без рук і ніг. Невеликий відросток нижньої кінцівки, що, за висловом самого Ніка, нагадує курячу лапку, після титанічної праці і багатолітніх тренувань у якійсь мірі став заміняти руки. Так юнак працює на комп'ютері, ставить підписи на документах, керує інвалідним візком.
Зараз Нік стоїть на стільці навпроти і питає моєї згоди, щоб розпочати інтерв'ю з короткої молитви. Каже, що так виховали його батьки: кожну справу розпочинати з молитви.
Батько Ніка був пастором церкви. У їхній сім'ї завжди покладалися на Бога. І коли 4 грудня 1982 року народився первісток — син без рук і без ніг — усі були шоковані. Лікарі, які постійно обстежували майбутню породіллю під час вагітності, не бачили жодних підстав для тривоги. Вони не могли пояснити, в чому причина вроджених вад Ніка, тим більше, що згодом у сім'ї з'явилося двоє здорових дітей. Юнак розповідав, що тривалий час медики не давали обнадійливих прогнозів щодо того, чи зможе він хоч якось пристосуватися до життя, розглядали його як аномалію, предмет наукових експериментів.
— Найбільш вдячний я своїм батькам, що не ховали мене від світу, не соромилися того, що в них такий син. Мене записали у звичайну школу, де вчилися здорові діти. Батьки любили мене, але надмірно не опікали, щоб я працював над собою. Було дуже важко, особливо в молодших класах, коли доводилося терпіти насмішки однолітків. У 8 років я навіть вирішив вдатися до самогубства, піти з життя. Зупинила віра в Бога. Прочитав у Євангелії від Івана про сліпого чоловіка, який народився незрячим для того, щоб на ньому звершилися діла Божі. І я повірив, що і мене Бог уздоровить, і що я буду свідком його могутньої слави. Це й додавало сили, — згадує Нік.
Але час йшов, а чуда не відбулося. І Нік зрозумів, що Бог приготував для нього особливу місію. Так, він не такий, як усі, світ бачить його дивним, але він може бути корисним для інших. Розповідаючи людям про своє життя, вселяти в них віру, надію, оптимізм — у цьому бачить юнак своє головне призначення.
— Якось, будучи студентом коледжу, я почув пристрасну промову-проповідь. Мені стало цікаво, чи зміг би і я так заволодіти аудиторією. І коли трапилася можливість, зважився виступити перед кількома сотнями студентів. Говорив приблизно сім хвилин, а закінчивши, побачив, що у присутніх на очах були сльози. З того часу в мене з'явилися друзі, які допомагають мені у постійній проповідницькій діяльності. Приблизно сорок тижнів я проводжу щороку в поїздках, в зустрічах з людьми, — розповідав Нік Вуджисік.
З'ясувалося, що цей молодий чоловік зумів здобути дві вищі освіти. За фахом — бухгалтер і спеціаліст з фінансового планування. Нині мешкає далеко від родини — в Каліфорнії, де має свій бізнес, займається операціями з нерухомістю. Це дає фінансову незалежність і впевненість у собі. А ще Нік — пере конаний прихильник здорового способу життя, оточуючі завжди бачать його енергійним, бадьорим, усміхненим.
— Коли зустрічаюся з молоддю, кажу про те, що наркотики, спиртне, безладні статеві стосунки — це короткочасна втеча від проблем, які є в нашому житті. У такий спосіб не можна полегшити своє становище, навпаки, усе ще більш ускладниться. Не можна здаватися, падати духом. Я, наприклад, ніколи не мав сексу, не можу побігати з м'ячем, пограти у гольф. Але знаходжу радість в іншому. І спортом все-таки намагаюся займатися, щоб витримувати тривалі поїздки, зустрічатися з жителями різних країн. За наступні півроку, думаю, вдасться поспілкуватися ще більш як з мільйоном людей, — планує наш співрозмовник.
На прощання ми обнялися. І мені здалося, що я відчула на своїх плечах тепло рук Ніка. Напевне, це було тепло його серця.