УПЦ (МП) поділяє занепокоєння УГКЦ розділенням, однак не приймає «унійних» пропозиції для досягнення єдності (оновлено 18.07)
17.07.2008, [13:45] // Міжцерковні відносини //
КИЇВ — Синод Української Православної Церкви під головуванням Митрополита Київського і всієї України Володимира заслухав Звернення Глави Української Греко-Католицької Церкви кардинала Любомира від 26 квітня 2008 року, в якому була запропонована модель об’єднання українських Церков, які є прямими чи непрямими наступницями Володимирового Хрещення, а також йшлося про подальшу співпраці між обома Церква. В УПЦ наголошують, що реалізація запропонованої УГКЦ моделі залежить від визнання «Української Помісної Церкви» іншими Церквами (Православними і Римо-Католицькою), а можливість цього в УПЦ викликає великі сумніви.
Синод УПЦ (МП) підтвердив, що розділяє занепокоєння Предстоятеля УГКЦ розділеннями, що існують в Україні між єдинокровними братами, які в минулому сповідували одну віру, але не у всьому може погодитись з баченням УГКЦ способу відновлення втраченої єдності.
«Вважаємо, що підняті у Вашому листі питання доцільно розділити на дві групи, а саме: а) питання відновлення єдності між Католицькою та Православною Церквами взагалі, та б) питання відновлення єдності між православними, православними і католиками східного обряду в Україні. З Вашого листа дійшли висновку, що Українській Православній Церкві та іншим деномінаціям, православним за своїм сповіданням, а також всьому православному і католицькому світу, пропонується модель відновлення єдності, яка по суті є класично унійною. Перш за все хотіли би наголосити, що такий підхід не відповідає загальному контексту православно-католицького діалогу, завдання якого полягає у знайденні спільного богословського розуміння догматичних розбіжностей між нашими Церквами, таких як питання про примат в Церкві, Філіокве тощо. Лише після усунення догматичних відмінностей можливе відновлення єдності між нашими Церквами», – йдеться у відповіді на Звернення Патріарха Любомира.
У документі УПЦ сказано, що «питання «унії» як способу досягнення єдності між католиками та православними розглядалось Змішаною комісією з православно-католицького діалогу у Фрайзингу (Німеччина, 1990 р.) та в Баламанді (Ліван, 1993 р.). Зокрема, в Баламандському документі, стверджують в УПЦ, говориться, що «форма "місіонерського апостольства", названа "уніатством", не може бути більше прийнятною ні як метод, ні як модель єдності, що вишукується нашими Церквами»».
В УПЦ (МП) наголошують, що ««унійні» пропозиції не лише суперечать згаданим документам, але й є застарілими, тому що були відкинуті в процесі православно-католицького діалогу.
Синод УПЦ наголошує, що УГКЦ «не має окремого Статуту і в канонічному відношенні керується Кодексом канонічного права Східних Церков, згідно з яким вона є частиною «Католицької Церкви, якою керує наслідник Петра та єпископи, що знаходяться в спілкуванні з ним», тому, за переконанням єрархії УПЦ (МП), УГКЦ не має права самостійно виступати з подібного роду пропозиціями.
«Як структурна одиниця Католицької Церкви, УГКЦ очевидно не має права вступати у будь-які канонічні чи літургійні об’єднання, котрі суперечать канонічним нормативам Католицької Церкви. Все це спонукає нас думати, що висловлені у Вашому листі ідеї позбавлені будь-якої екклезіологічної, канонічної чи літургійної підстави», – сказано у зверненні Синоду УПЦ (МП) до Синоду УГКЦ.
Українська Православна Церква схвалює ідею створення Ради Українських Церков Володимирового Хрещення і сприймає це як добрий знак, що й УГКЦ підтримує цю ініціативу. «Віримо, що такий орган може стати місцем для зустрічей та продуктивної співпраці між нашими Церквами, – сказано у зверненні єрархії УПЦ.
Разом з тим, в УПЦ наголосили, що «прямою й безпосередньою спадкоємницею Володимирового Хрещення, а також наступницею древньої Київської Митрополії є Українська Православна Церква. Що стосується УАПЦ, УПЦ КП і УГКЦ, то в УПЦ (МП) визнають їх «лише опосередковане, а не пряме відношення до Володимирового Хрещення».
Беручи до уваги стан православно-католицького діалогу, в УПЦ (МП) вважають «більш доцільним, щоб ті вірні УГКЦ, хто ототожнює себе зі східним християнством, повернулись до Православ’я, а ті, для яких є дорогим зв’язок з Римською Церквою, перейшли до неї, зберігаючи свій східний обряд».
В УПЦ (МП) запропонували об’єднати зусилля для вирішення суспільних та соціальних проблем.
• http://orthodox.org.ua/uk/svyashhenniy_sinod/2008/07/16/3235.html