Український католицизм став об’єктом сучасного наукового дослідження
16.05.2008, [14:03] // Анонси видань //
Українські релігієзнавці, історики та всі зацікавлені отримали змогу глибше пізнати засади українського католицизму з допомогою фундаментальної та комплексної монографії проф. о. Святослава Кияка, завідувача кафедри релігієзнавства і теології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника і одночасно професора Івано-Франківської теологічної академії УГКЦ.
Монографія вийшла в Івано-франківському видавництві “Нова Зоря” під назвою “Ідентичність українського католицизму: генезис, проблеми, перспективи” обсягом 632 сторінки. Такий титул показує різносторонність вивчення наукової проблеми, яку обрав автор, і в той же час її складність з огляду на суперечливі історичні події, які відбувалися протягом десятиліть в українському християнстві, зокрема в католицизмі.
Структурно праця о. д-ра С. Кияка складається з шести розділів, а список використаних джерел і літератури становить близько 670 позицій. Автор поставив собі за мету привернути увагу наукових кіл, духовенства та мирян сучасної України до феномену українського католицизму як до невід’ємного, типово національного чинника українського релігійного процесу, базованого на здобутках і спадщині київської християнської традиції. Для цього проф. С. Кияк використав науково обгрунтоване з’ясування його ідентичності та ролі в сучасному суспільстві України та світу в контексті сучасних викликів Церкви.
У першому розділі розглянуто історіософські аспекти цієї ідентичності, зокрема скурпульозно вивчений розвиток українського католицизму, починаючи від перших років християнства Русі-України і закінчуючи кінцем минулого століття. Зацікавлення може викликати аргументоване обгрунтування назви “Українська Католицька Церква”, яка, на думку автора, повністю відображає суть цієї духовної інституції.
У другому розділі автор досліджує ідентичність як свідчення континуальності католицькості УКЦ, передусім в контексті Вселенської Церкви, а також загальні рівні та особливості цієї ідентичності, становлення церковно-інституційної структури та ін.
Третій розділ присвячений літургійно-обрядовій ідентичності УКЦ. В четвертому український католицизм розглядається в контексті рефлексій II Ватиканського собору. Дві останні частини монографії наближають читача до сучасних релігієзнавчих та духовних проблем Європи та світу. По-перше, визначається місце українського католицизму в громадянському суспільстві, викладаються засади та історичний досвід соціальної діяльності УКЦ в контексті соціального вчення Вселенської Церкви. По-друге, автор не оминув увагою питання про українську католицьку діаспору в контексті глобалізації. Своєрідним підсумком теми монографії стало післяслово проф. С. Кияка під назвою “Резюмуючий погляд на сьогодення та майбутнє УКЦ”, де порушуються питання місця цієї Церкви в сучасному українському суспільстві, її завдань, а також містяться візії на подальший розвиток. О. д-р С. Кияк зазначає, що “український католицизм має всі передумови для того, щоб оптимістично дивитися в завтрашній день з вірою і надією, з висоти свого більш ніж тисячолітнього досвіду на різноманітні виклики сучасності й активно реалізуючи помісні та вселенські складові своєї ідентичності.”
Монографія відзначається легким сприйняттям наукового тексту завдяки доброму стилеві івано-франківського професора.
Без сумніву, цей досвідчений науковець своєю об’ємною працею викличе на дискусійне поле не одного дослідника, який має свої трактування вищенаведених питань і в такий спосіб український католицизм буде вивчатися різносторонньо, з врахуванням сучасних наукових підходів.
Підготував Ігор СКЛЕНАР
