Символіка та загальна структура візантійського храму
Конструкція будівлі візантійського храму зумовлюється християнським богослов'ям. Згідно з правилами вона повинна бути орієнтована своєю найсвятішою частиною на схід (оскільки одним з символів Христа є Сонце), тобто головним входом на захід.
У загальному плані храм може мати наступні форми, кожна з яких має певне символічне значення:
- Хрест (найбільш поширено) – відповідає загально-християнському символу розп'яття Христа і спасіння людства
- Коло – Церква є вічною
- Продовгувата форма (означає корабель) – Церква, немов Ноїв ковчег, веде вірних по морю життя до тихої пристані Божого Царства
- Восьмикутник (означає зірку) – Церква є дороговказною зорею
Християнський храм є уособленням Царства Божого, єдиного у трьох сферах: божественній, земній і небесній. Перейнявши конструктивну форму від давньої єрусалимської святині, він поділяється на три виразні відокремлені частини з відмінним призначенням, чого вимагає характер східного Богослужіння:
- Притвор або бабинець (давня назва – пронаос, портікус, нартекс, трапеза) – найближча до входу частина; символізує сферу земного буття; давніше був призначений для оглашенних, тобто ще не охрещених учнів християнської віри, і тимчасово відлучених від Церкви грішників.
- Неф або нава ( з латинської "корабель"), храм вірних – середня частина, символізує сферу ангелів; призначений для перебування мирян.
- Святилище, вівтар або пресвітерій – найголовніша престольна частина; символізує сферу буття Господа; місце відправляння літургії священиком, тут знаходяться престол і кивот з Пресвятою Євхаристією.
У теперішніх часах притвор втратив своє давнє призначення, окрім того, у малих храмах він буває відсутнім. Такі храми називаються дводільними на відміну від звичних – тридільних. В останніх до вівтаря можуть бути прибудовані допоміжні приміщення: захристія, ризниця, дияконник, паламарня. У наві (яких може бути не одна, а три – з двома бічними) можуть бути влаштовані клироси (крилоси) для співців. Для них же над притвором звичайно бувають розташовані хори.
Храм вірних і святилище повинні бути розділені іконостасом – високою
перегородкою з розташованими на ній іконами та з трьома дверми (вратами):
головними – царськими, і двома бічними – дияконськими. Зліва перед
святилищем може бути влаштована казальниця (проповідниця) – підвищення
над храмом вірних, звідки священик виголошує проповідь. Посередині перед іконостасом
знаходиться тетрапод ("чотириногий стіл") – місце відправи
окремих Таїнств і служб.
Зовнішній вигляд храму може бути дуже відмінним (за словами відомого мистецтвознавця
Григорія Логвина, йому не довелось зустріти в Україні двох однакових споруд)
але, як правило, він вкритий дахом з високими банями (куполами) чи верхами,
увінчаними хрестами.
