Веб-конференція з Блаженнішим Любомиром Гузаром, Верховним Архієпископом і Кардиналом
31.01.2006, [12:05] // Суспільство-дайджест //
„Оглядач”, 23 січня 2006 року
Нумерація запитань починається знизу сторінки, звідси і варта починати читати — ред РІСУ
51. Світлана: Доброго дня, Ваше Преосвященство! Я хотіла б знати, чи не є зрадою те, що я перейшла з Православної конфесії до католицької? Дякую
Блаженніший Любомир Гузар: Кожна людина є зобов’язана іти за голосом свого сумління. Якщо ви почуваєтесь у свому сумлінні зобов’язаною зробити такий крок і в цьому добачуєте Божу Волю, то тут говорити про зраду не можна. Це саме є правдиве і в другий бік – якби якийсь католик став щиро переконаним, що він має стати членом іншої церкви, він повинен такий крок зробити. Господь Бог створив нас розумними і вільними. Тому ми маємо так діяти, як наш розум і наша свобода нам диктують. Але все це мусить бути в абсолютній щирості і переконанні, що так від нас цього бажає Бог.
50. Михайло Коронкевич: Ще одне запитання, вельмишановний пане Любомире!
Окремо хотілося б знати Вашу точку зору на догмат Католицької Церкви щодо сверхдолжных заслуг святых /вибачте, точно перекласти не можу/. Чи згодні Ви з тим, що згідно з догматами Католицької Церкви, Царство Небесне дарується людині за певну суму заслуг та добрих справ, а не як велика милість Божа до людини? І чи не вважаєте Ви взагалі, м'яко кажучи, безглуздям вибачення гріхів за гроші, чим, власне, і є індульгенція?
Блаженніший Любомир Гузар: Спасіння є Божий дар, не є винагорода за заслуги. Бо якщо б так було, то Господь Бог був би нам зобов'язаний, а тим самим від нас залежний. Те, що ми інколи називаємо заслугами або добрими ділами, це є тільки вказівка, що ми хочемо Бога любити. А Він уділяє нам спасіння цілковито відповідно до Своїх Божих думок.
49. Ростислав (Львів): Ваша Святість, дозвольте запитання, яке час від часу призводить мене до довгих роздумів над буттям. Чи можна, на Вашу думку, до кінця зберігати чесноти християнина та залишатись моральним, займаючись на щодень бізнесом та обіймаючи посаду у владі, політиці, якщо існуючі обставини змушують постійно обдуруювати власну совість, трішки поступаючись принципами, бо інакше твоє місце займуть ще "кращі достойники"?
Блаженніший Любомир Гузар: Напевно, можна бути чесним християнином в будь-якому життєвому шляху. Хоча це дуже трудно. І цього факту не можна ні заперечувати, ні переочувати. Людська досконалість не полягає на тому, наскільки ми сповнили кожний закон. Але наскільки ми, все ж таки немічні люди, щиро старалися Божий Закон сповнити. Остаточним суддею тут є Господь, перед Яким немає таємниць, але Який також, як наш Творець і Батько, краще, як хто-небудь інший розуміє стан нашої душі.
48. Михайло Коронкевич: Ще одне запитання до Вас, шановний пане Любомире. Хотілося б знати, чи погоджується Українська Греко-Католицька Церква з усіма догматами Римської Католицької Церкви, зокрема, про исхождение (на жаль, не знаю точного відповідного слова українською) Святого Духа не тільки від Бога-Отця, а й Бога-Сина, непорочне зачаття Богородиці, Причастя дітей вже у шкільному віці, тощо. Тобто все те, через що відбулося відходження Риму від Константинополя?
Блаженніший Любомир Гузар: Треба зрозуміти, що у Святій Церкві є одна віра. Але є багато богословій. Богослів'я - це є старання людського розуму зрозуміти, оскільки правда віри значить те, в що ми віримо. Немає досконалого богослів'я, бо людський розум не може схопити повноту Божих Правил. Тому різні богослови, навіть дуже великі святі, завжди розуміли у свій спосіб, і тільки частково можуть висловити зміст християнської віри. Кожне щире бажання і спроба пізнати зміст Божого об'явлення є рівно допускаєме. Ви берете, як примір, непорочне зачаття. Західне богослов'я каже, що Марія з Назарету (Богородиця), від першого моменту свого існування була збережена від будь-якого гріха. Східні богослови кажуть і вживають в молитвах термін "Пресвята". Одні і другі кажуть одне і те ж. Але відповідно до свого богословського мислення. І цей примір можна примінити до багатьох інших нібито різниць.
47. Зеник: Христос рождається! Шановний Владико, як Церква бачить використання Інтернету для проповідування, і які кроки УГКЦ можна очікувати в цьому напрямку в близькому майбутньому?
Блаженніший Любомир Гузар: Церква повинна уживати всі досягнення технології, якими можна краще служити своїм вірним. З Святого письма знаємо, що Ісус Христос уживав заходів, щоб бути краще почутим великим числом слухачів. Може, це звучати декому мало побожним, але думаю, що можна твердити, щоб коли Господь і Апостоли діяли сьогодні, вони, напевно, уживали би Інтернет.
46. Сергій Кербицький: Блаженніший! Як ви ставитесь до об'єднання українців-католиків в політичні організації на прикладі колись існуючих: Українського Католицького Союзу (за Митрополита А.Шептицького та Української Католицької Народної Партії (за Пр.Г.Хомишина)? Чи варто тепер утворювати подібний політичний рух для захисту прав та політичного представництва 10 млн. католиків України?
Блаженніший Любомир Гузар: Я особисто є дуже проти формування політичних організацій на чисто релігійному грунті. Це значить за віровизнанням членів. Далеко краще, коли католики чи християни взагалі діють, як християни, в політичних організаціях, до яких вони бажають належати. Досвід політичного життя в Україні і поза нею вчить нас, що партії, які формуються, здавалося б, на чисто релігійному грунті, себе звичайно не оправдують, і у кінці приносять більше шкоди, чим користі.
45. Михайло Коронкевич: Шановний пане Любомире! Хочу запитати Вас, як православний християнин. Чим зумовлене рішення про перенос Патріархії УГКЦ зі Львова до Києва, враховуючи те, що переважна частина пастви у столиці є чадами Української Православної Церкви, натомість греко-католиків у Києві дуже невелика кількість? Дякую.
Блаженніший Любомир Гузар: Життя Церкви не можна рівняти з політичним чи соціальним порядком. Не має більше прав той, хто має більше членів у даній місцевості чи околиці. Всі вірні мають однакове право на духовну обслугу. Перебування глави УГКЦ в Києві не є обумовлене виключно числом вірних в столиці, хоча їх є далеко більше, чим звичайно хочеться признати. Але також потребою центрального органу Церкви є бути там, де є всі інші центральні органи церков.
44. Андрій зі Львова: Христос народився! Прошу сказати, чому в окремих єпархіях у Львівській області священники встановлюють примусові "податки" з кожної хати/будинку на отримання церкви, обгрунтовуючи це "розпорядженнями з церкви св.Юрія"? Наприклад, такий "податок" в одному селі біля Львова становить 5 грн. у місяць, і якщо хтось його не сплачує, прізвища цих людей "виголошують" у церкві. У селі понад тисячу будинків, і в місяць виходить приблизно 4-5 тис.грн. доходу у "кишеню" священика, бо всіма коштами урядує тільки він, причому, що перед парафіянами жодним чином не звітує. Цей священик має трьохповерхову хату, 2 автомобілі і прислугу з парафіян. На Вашу думку, це нормально, коли священики роблять бізнес на церкві і розкошують за рахунок парафії?
Блаженніший Любомир Гузар: Мусимо розрізнити - наша церква удержується з пожертв вірних нашої церкви. І тому вважаємо справедливим такі пожертви збирати за певним приписаним порядком. Але це оподаткування мусить бути абсолютно прозорим, і зібрані кошти повинні бути використані виключно на загальноцерковні цілі. Описаний випадок приносить священикові, а через його нечесність і цілій церкві, велику ганьбу, і він є гідним покарання.
43. Николай: Почему власть Украины отказывается предоставлять русскому языку статус государственного и УГКЦ их в этом поддерживает?
Блаженніший Любомир Гузар: Мені здається, що в кожній державі є, звичайно, якась одна державна мова, як символ єдності цілого народу. Цей факт ніяк не заперечує свободу громадян користатися іншими мовами в щоденному спілкуванні. УГКЦ вживає мови відповідно до потреби вірних. Ми не цураємось ніякої мови, особливо на поселеннях, якщо цього вимагає душевне добро вірних. Але оскільки ми є Українська Греко-Католицька Церква, найбільш природним уважаємо вживання української мови.
42. ЄВСТАХІЙ: Ваша Величносте! Перше питання: скажіть, будь ласка, коли можна сподіватися, що християни будуть святкувати Різдво в один день, а не в різні дні. Друге питання: у Візантійському обряді під час літургії часто цілують руку єпископу або кардиналу, як знак великої пошани. В Римському обряді повагу віддають більш цивілізовано. Чи не могли ми перейняти повагу з Римського обряду. Дякую
Блаженніший Любомир Гузар: На першу частину питання відповідь дивіться нижче.
Друге питаня: Цілування руки в сьогоднішніх часах вже не є так бачене, як у минулому. Але в українській традиції ми з великою пошаною цілували колись руку батька чи матері. Цілування руки є тісно пов'язане із епохою, і можна спокійно стверджувати, що сьгодні цілування руки навіть шанованої особи стає щоразу менш звичним. І дуже правдоподібно, що рано чи пізно воно зникне із наших літургійних практик.
41. Оксана: Чи є для християнина гріхом використання східної медитації у комплексному лікуванні захворювань? Наприклад, фізичні вправи для хребта + медитація йоги?
Блаженніший Любомир Гузар: Ми мусимо розрізнити форму і зміст. Медитація як така є засадничо неутральна і застосовується широко і в наших християнських релігійних кругах. Якщо наповнювати цю форму змістом, чужим для християнства, безумовно, воно стає для нас гріховним.
40. orest: Ваша Святосте, чому так багато латинських елементів в одязі наших владик (перстні, немає клобуків...)?
Блаженніший Любомир Гузар: Не легко відповісти на таке питання, але завжди є велика спокуса наслідувати середовище, серед якого живемо. Головною причиною цього є - щоби бути визнаним рівноправним. Вимагається доброго зрозуміння і пошани власної традиції, щоб таким спокусам опиратися.
39. Вішну: Пане Любомир! На Вашу думку, чи може існувати Євангеліє від Іуди?
На Вашу думку, чи могла людина дістатися місяця? Чи може любов до жінки бути більшою, ніж любов до Бога?
Блаженніший Любомир Гузар: 1.Є цілий ряд книжок, які походять з дуже давній часів і претендують на канонічний статус. То значить, на визнання, як Богом натхнених книг. Але тільки ті, які Церква вже від самих початків такими признала, можуть уважатися справді Богом натхненою літературою.
2.Так, безумовно, бо на це маємо об’єктивні докази.
3.Якщо правдива ця любов, то вона мусить іти в парі із любов’ю до Бога. Не можна протиставляти одну любов іншій любові.
38. Святослав: У вашому останньому інтерв’ю на "Ері" Ви говорили про потребу богословського осмислення можливості відновлення євхаристійного співслужіння між греко-католиками і православними в Україні. Чи на даний час в Греко-католицькій Церкві ведуться богословські дослідження по цьому питанню? Чи планується створення спільної православно-греко-католицької комісії для вивчення цього питання і винесення відповідного рішення? Дякую за відповідь.
Блаженніший Любомир Гузар: На жаль, ще ми не почали якихось серйозних дискусій у цій матерії. Це дуже складна справа, яка вимагає і солідного наукового відчуття, і розуміння конкретних обставин нашого життя. Але рано або пізно така богословська дискусія муситиме початися.
37. Іван Філіпович, Київ: Ваше Блаженство! Христос Рождається! Хочу задати два запитання, а саме:
1. Як на сьогодні стоїть справа з наданням УГКЦ Патріархату і яка позиція в цьому питанні нового Папи Бенедикта ХVI? А також позиція Ватикану в світлі відносин з РПЦ - чи це головна причина з затримкою невизнання Патріархату?
2. На якій стадії побудова Патріаршого Собору Воскресіння в Києві? Більше, чим річна затримка будівництва - це справа тільки коштів, чи були також і інші причини?
Дякую! З повагою, Іван.
Блаженніший Любомир Гузар: 1. Наша праця в напрямі завершення устрою УГКЦ Патріархатом продовжується. І в цьому нам приємно ствердити позитивне наставлення як і попереднього, так і теперішнього Папи. Московський Патріархат повторно заявляв свою неприхильність до такого завершення нашої Церкви. Хоча ніколи не подав дуже добре обґрунтованих аргументів, які би пояснювали його позицію.
2. Ні, це була справа коштів. І надіємось, що цей трудний момент ми закінчили.
36. Також Володя: Блаженніший отче! Хай Бог Вам дає здоров'я. Буду щасливим бачити Вас на Службах Божих у новому Храмі правдивої української церкви на Лівому березі української столиці.
Блаженніший Любомир Гузар: Дуже дякую за вашу зичливість. Моліться за нас усіх і за весь нарід.
35. Володя: Не видається Вам, що внутрішні відносини між студентами та їх "наглядачами" в Львівській Семінарії пахнуть середньовіччям? Чи не вважаєте Ви, що 7 років в семінарії - це занадто? Багато молодих хлопців не витримують і впадають в блуд. Страждають дівчата, змушені чекати на своїх коханих 7 років. Чи це нормально? По-християнськи? По-людськи?
Блаженніший Любомир Гузар: Нам дуже залежить на тому, щоби мати солідно підготованих священнослужителів. Майбутні дружини священиків мусять бути готовими до великої посвяти чи перед, чи після одруження. Бути дружиною священика є також свого рода покликанням, а не легкою дорогою життя.
34. Володя: У що, крім будівництва храмів, Церква вкладає гроші?
Блаженніший Любомир Гузар: У виховання, у шкільництво, в соціальну діяльність та утримання своїх працівників.
33. Тарас: Коли і скільки в найближчому часі буде відкрито християнських садків та шкіл? На якому етапі переговори з державою по теологічній освіті?
Блаженніший Любомир Гузар: Ми робимо дуже поважні заходи, щоб богослов'я, теологія була формально визнана в нашій державі. Ми також випрацювали концепцію богословської освіти для нашої церкви. Цей документ охоплює різні види богословського релігійного виховання, не тільки виключно академічного. Нашим бажанням є по можності створити чим більше церковних освітніх установ на різних рівнях, щоб задовільнити потребу дуже багатьох людей, які цього від нас очікують.
32. Vlodko: Чому Вас називають Блаженнішим? Ви більше за всіх відчуваєте блаженство?
Блаженніший Любомир Гузар: Блаженніший – це є церковний титул, який має, може, своє особливе первісне значення, але сьогодні, як і багато інших титулів, вживається чисто формально.
31. Андрій: Чому УГКЦ не займається євангелізацією? Хіба заклик Христа: «Ідіть і навчайте всі народи, хрестячи їх в Ім'я Отця, Сина і Святого Духа» втратив актуальність? Чому всяка діяльність у цьому напрямку зводиться до проголошення проповідей, відправ Служб Божих та молебнів?
Блаженніший Любомир Гузар: Не згоджуюся із тим, що УГКЦ не займається Євангелізацією. Але мушу згодитись із твердженням, що вона це замало робить.
30. Володимир: Які стратегічні плани Церкви? Завдання, цілі, які ви ставите в найближчі роки?
Блаженніший Любомир Гузар: Наша Церква поставила собі як клич для праці на майбутні роки святість об’єднаного народу. Ми бажаємо в цьому ключі розпрацьовувати цілу нашу стратегію на майбутні роки та її послідовно здійснювати.
29. Rev.Michael: Jak mozna pereslidyvatu svoich virnych za golozenj Evangelii. Nedyvno chomy virni idyt do inzych Cerkov.Pryklad oo.Vassyliany Pidgoreckogo Monastyra. Ichne Zyttj i borotba podyvljayt. Zvyzajno Knuznykam I Farysejam ce ne dosprynjatj. To zo je v roman-Catholic Normoj V nas nemoze byty. Vychid Stav dla molodi perechid do Protestantiv.
Блаженніший Любомир Гузар: Вихід вірних із церкви в шуканні чогось, що їм здається кращим, правдивішим, є справа, яка має дуже давню історію. Завжди були люди, чимось незадоволені, які виходили, щоб церкву реформувати, направляти ззовні. Далеко більш ефективним є церкву реформувати знутра, починаючи від самого себе.
28. Ігор, Львів: Чому Ваше Блаженство не носить білого патріяршого клобуха, подібного до того, який носив Слуга Бодий Патріярх Йосиф (Сліпий)?
Блаженніший Любомир Гузар: Мені здається, що клобук - білий чи чорний – не є стисло в нашій українській традиції. Слуга Божий Патріарх Йосиф був у цьому свого роду виняток. Ми тепер обговорюємо і стараємо, який головний убір найкраще відповідав би нашій традиції.
27. Ігор, Львів: Блаженніший Владико! Чи подобається Вам, коли Вас називають Кардиналом, або звертаються до Вас "Ваша еміненціє"? Дякую.
Блаженніший Любомир Гузар: Титул Кардинала є надаваний, звичайно, не за особисті заслуги, а з огляду на уряд чи на помісну церкву. Мені особисто наймиліше, коли до мене звертаються "Отче Владико".
26. Ігор, Львів: Блаженніший Владико! Сьогоднішнього дня наша Церква вшановує пратулинських мучеників. Насільки мені відомо, процедури їх беатифікації чи канонізацації Римська Церква не проводила. УГКЦ сама внесла їх у свій церковний календар. Чому ж тоді не внесено багатьох інших мучеників, а лише пратулинских? Після визнання Патріархату чи одержить Синод УГКЦ право проголошувати святих (а це є звичним для всіх православних помісних церков), чи Рим і далі залишить це за собою?
Блаженніший Любомир Гузар: Ваша інформація неправильна щодо беатифікації пратулинських мучеників, бо їхній процес визнання випрацювала Католицька церква в Польщі згідно з усіми приписами в даній матерії. Відповідальність за беатифікацію чи канонізацію переходить певні зміни. І побачимо, як воно закінчиться. В історії були різні способи, і треба не тільки вивчити, але також вміти примінити ті справи до сьогоднішніх можливостей і потреби.
25. Гелена: Владико! Що би Ви зараз могли сказати величезній, на жаль, когорті людей, громадян України, які останніми роками відвідують таки "псевдоцеркви", як "Посольство Божьє", "Церковь Христа" та подібні їм збіговиська "протестантів", як вони самі себе називають? Природньо, що в неспокій та нестабільність люди шукають шляхів та відповідей, не завжди знаходячи іх у потрібних місцях. Чи не загублені ці люди для Церкви, чи є спосіб повернути їх на шлях справжньої Любові і чи не збираєтесь Ви бути ініціатором впровадження загальнодержавних заходів по недопущенню розмноження псевдоцерков на теріторії України?
Здоров'я Вам, многотерпіння та сил служити Україні та Церкві!
Блаженніший Любомир Гузар: Я є противником будь-яких законних державних заходів обмеження релігії. Тут релігійні організації та церкви повинні далеко краще працювати, щоб не примушувати людей шукати відповідей на життєві питання в організаціях, які засадничо є псевдорелігійні. Ділянка свободи сумління є дуже делікатна і треба обережно оминати будь-яке насилля.
24. Олександр: Вельмишановний Владико! Чи вже признає держава дипломи випускників Українського Католицького Університету? Якщо ні, то яка позиція УГКЦ з цього приводу?
Блаженніший Любомир Гузар: Наскільки мені відомо, держава ще остаточно не завершила цього процесу. І ми робимо всі заходи, щоби тут не було ніяких упосліджень для студентів Українського Католицького Університету.
23. Наталка: Слава Ісусу Христу. Владико, чи iснують такi християнськi канони, якi б пояснювали вiдмову священика УПЦ МП читати службу за здоров'я греко-католикiв? Дякую, i хай береже Вас Господь!
Блаженніший Любомир Гузар: Мені не знані такі канони, як і незнана властива канонічна дисципліна МП чи УПЦ. На загал, ми ставимося так до справи, що молимось за всіх, хто нашої допомоги і молитви потребує. Хоча є в ГКЦ обмеження щодо включування таких молитв в публічні літургії.
22. Ivan: Ваша Святосте! Як, на Вашу думку, коли в Україні з боку уряду буде визнана богословська освіта? І які відбуваються процеси в тій сфері? Спасибі.
Блаженніший Любомир Гузар: В принципі прийнято богословську науку, хоча ще не розпрацьовано цілої системи, так, як в інших університетських дисциплінах. Нам прикро, що Україна є таким винятком між державами Європи, де всі самозрозуміло приймають богословію і теологію як університетську дисципліну, і навіть хизуються, коли при їхньому університеті є факультет богословії. Ми надіємося, що всі деталі у тій ділянці будуть в дуже короткому часі оперативно розв’язані.
21. Myxaylo: Ваша Святосте! Розкажіть, будь ласка, про долю тої частини Унійної Київської Митрополії, після Берестейського Собору, що залишилась в тогочасних межах Російської імперії. Дякую.
Блаженніший Любомир Гузар: Доля греко-католиків в межах царської Російської імперії незавидна. Їх крок за кроком ліквідовано і примушувано або причислюватись до режимної православної церкви, або переходити у латинський обряд. Це сталось в Білорусії та на Україні. Значущі дати у зв’язку з цим були роки 1839 та 1875. А псевдособор 1946 року мав бути останнім етапом у цій церковній політиці.
20. Ірина: Шановний пане Любомире! Чи є Рун-віра для Вас однією з релігій, що існує паралельно з тією, що сповідуєте Ви?
Блаженніший Любомир Гузар: Мені трудно сказати, бо я не знаю, наскільки Рун-віра є в повному значінні цього слова релігією. Я мусив би собі завдати труду пізнати ті поганські вірування, але мушу, як людина віруюча і як громадянин України, респектувати право кожної людини вибирати такі вірування, які їй підказує її сумління.
19. Наївна: Добрий день! Яке Ваше відношення до того, що католицька церква забороняє священнослужителям одружуватися? Чи не є це причиною багатьох випадків лицемірства і розпутства у колі священників на Заході: таємні шлюби, педофілія, гомосексуалізм? Чи мають право мати сім'ю греко-католицькі священики? Дякую за відповідь.
Блаженніший Любомир Гузар: Греко-католицькі священики мають право бути одруженими. Хто хоче стати священиком, може бути або ієромонахом, або одруженим священиком, або священиком неодруженим, що живе у світі. Неодруженість священиків в латинській традиції має свою довгу історію. І славну історію. Хоча, незаперечно, бували і завжди будуть винятки, які кидають погане світло на свою світлу традицію.
18. Петро з Канади: Блаженніший Владико, скажіть, будь ласка, якою є Ваша позиція про відношення Патріярших Установ та Митрополій в Українській Католицькій Церкві, особливо в поселеннях, бо деякі "важливі в Церкві особи" висловлюють візію, що нас роз'єднує щось більше, ніж океян? Сердечно дякую.
Блаженніший Любомир Гузар: Вірні нашої церкви, де б вони не були, є дітьми одної Церкви. Факт, що живуть в інших середовищах, може бути причиною відчуження. Але нашим завданням, як Церкви, є долати ті відосередні сили.
17. Roman: Коли буде одна Київська Церква під проводом одного Патріарха?
Блаженніший Любомир Гузар: Дай Боже, щоб чим скоріше. Господь Бог дає нам дар єдності. Ми мусимо старатися з нашої сторони робити все можливе, щоб бути готовими цей дар прийняти. Також мусимо відкидати рішуче все, що противиться єдності.
16. Михайло: Христос Раждається! Ваше блаженство, скажіть, будь ласка, чому УГКЦ є таким своєрідним релігійним каменем спотикання на карті України? Чи не повязано це лише з політичних міркувань? Або, коротко кажучи, два вічні фронти - Москва і Рим, Схід і Захід! Коли врешті появиться міст порозумінь та братньої любові? Нехай Господь кріпить Вас у Вашій нелегкій пастирській праці.
Блаженніший Любомир Гузар: Думаю, що ми є каменем спотикання, тому що ми доказуємо своїм існуванням, що можна бути водночас і добрим християнином, і спадкоємцем східної православної церковної традиції та українцем. В цей спосіб ми заперечуємо твердження тих, які кажуть, що тільки православний може бути добрим українцем і що кожний українець має бути конфесійно православним.
УГКЦ бажала б бути не тільки мостом, але й посередником між латинською традицією та візантійською традицією. На мою думку, непорозуміння між конкретно Римом та Москвою, як представниками двох традицій, спричинене незнанням один одного. Схід не знає Заходу, Захід не розуміє Сходу. Греко-католики повинні завдати собі труду допомогти тим двом традиціям, з якими вони мають контакт, розуміти один одного і зблизитись один до одного.
15. Православний галичан: Шановний Владико, у мене до Вас декілька богословсько-історичних запитань:
1. Як поєднати вчення Католицької Церкви ІІ Ватиканського Собору про Православну Церкву, як Церкву-Сестру, і, відповідно, відмова від проповіді та місії на ії території та цілеспрямовану політику УГКЦ "на схід!", де, власне кажучи, навернення на Унію навіть не пройшло у 16-17 століттях?
2. Ви дуже часто, говорячи про різниці Православної Церкви і Католицької, говорите абсолютно про другорядні речі (обряди, історію еtс.), хоча всі освічені християни чудово знають про глибоку догматичну різницю (вчення КЦ про непомильність Папи Римського екс катедра, філіокве та ін.). Через введення цих нових вчень ще тисячу років тому Римська Церква відпала від Вселенської Православної Церкви, тому вважається Церквою єретицькою. Ви чудово знаєте це, але свідомо применшуєте це питання, щоб залучити православних до унійних поглядів?
3. Ви особисто поділяєте вчення про Папу Римського, як воно догматично сформульовано на І Ватиканському Соборі? Ви згодні, що це єретичне вчення глибоко відрізняється від православної еклезіології і було невідомо отцям древньої Церкви?
3. Ваша думка, як вченого богослова, стосовно укладання Берестейської Унії: а саме, ії незаконність, як канонічна, так і догматична (оскільки єпископи Київської Церкви діяли без благословення Матері Константинопольської Церкви, тобто вели фактично розкольницьку діяльність та були відлучені від Церкви на православному Соборі), по-друге, її криваві методи впровадження (про це говорить безліч історичних джерел, кривава "душехватська діяльність" ката Іосафата Кунцевича та ін.)?
4. Ватикан неодноразово офіційно висловлювався, що визнає та підтримує стосунки тільки із законною Православною Церквою в Україні, тобто УПЦ (МП). Але Ви постійно співслужити з відлученим від Церкви розстригою Михайлом Денисенком (Філаретом). Тобто Ви не дотримуєтесь позиції Католицької Церкви? Заздалегідь дякую за Ваші відповіді
Блаженніший Любомир Гузар: 1.Ваше питання доволі складне. Наші церкви є сестри, але, на жаль, розсварені сестри, які розійшлися. Такий є сьогоднішній стан. Не є нашим бажанням, греко-католиків, робити прикрість будь-якій християнській церкві. Але ми також маємо і право, і обов’язок служити вірним нашої церкви. Якщо ми, Греко-Католицька Церква, не будемо служити греко-католикам, то хто їм буде служити, до кого вони мають звертатися?
2.Треба нам розрізнити різниці у вірі і різниці у богословії. У тих справах, які ви згадуєте, ми маємо різні погляди богословські. Але одну віру. Так, для приміру. Справа «філіокве» і сина - між традицією латинською і традицією візантійською є різниця богословська, а не різниця у вірі. Друга річ, яку ви згадуєте, примат Папи. І в тій ділянці є різниці богословські. Але немає властивої різниці щодо зрозуміння потреби вселенського проводу і, як доказ цього, подумайте, чому ми маємо намагання різних церков бути Вселенським Архієреєм. Говоримо про так званий перший Рим - старий Рим, другий Рим - Царгород, так званий Новий Рим, і третій Рим – Москва. Чому всі хочуть бути Римом, якщо не вірять у примат Папи? Навіть якщо по-богословські його інакше розуміють. Ще одна думка. Папа Іван Павло ІІ звернувся до католиків і не католиків з проханням, щоб допомогли краще зрозуміти так зване «Петрове служіння» - примат.
3.Я вже щось сказав про це в попередній відповіді. Але ще хіба можна додати, що розбіжність понять є у здійснюванні примату. Папа є наступником Святого апостола Петра, якому Ісус дав прецизні завдання бути видимим символом та осередком єдності Христових учнів та підтримувати братів у святій вірі. Я ще додав би, що через відсутність Папи у світовому православ’ї є така велика трудність скликати Всеправославний, Всесвітній Собор.
4.Ми за відомом римських властей стараємось спілкуватись з усіма вітками Київської церкви. Нам прикро, що воно стається в атмосфері поділу. І ми дуже радо бачили б, щоб православ’я в Україні було б об’єднане. Це був би великий крок у напрямі остаточного об’єднання усіх спадкоємців Володимирового Хрещення.
14. наталья: Почему так долго строится храм на Никольской слободке? Почему месяцами нет никаких работ?
Блаженніший Любомир Гузар: Дуже проста відповідь – ми будуємо в міру того, як напливають кошти. Декілька місяців був застій. Але Богу дякувати, ми знову почали. І надіємося в недалекому часі будову завершити. Поможіть нам.
13. Алла: Шановний пане Любомире! Я православно хрещена, і мене цікавить, в чому ви бачите корінь зла, коли християни різних конфесій, що вірують в Одного БОГА, з такою ненавистю і нетерпимістю ставляться один до одного?
Блаженніший Любомир Гузар: Корінь тої ненависті чи нетерпимості є гріх кожного з нас. Якщо би ми щиро старалися бути ближче Бога, ми напевно були б також ближчі один до одного. І бачили б один одного, як брата чи сестру, а не як ворога.
12. Володимир, Тернопіль: Ваше Блаженство, коли, нарешті, наша Церква перейде на новий календар? Адже очевидно, що така ситуація, коли весь світ святкує Різдво, а потім Новий рік, а ми робимо навпаки, не є нормальною.
Блаженніший Любомир Гузар: Факт є, що ми в Україні святкуємо за так званим старим юліанським календарем. Саме в собі це не є суттєве для нашого релігійного життя. Безумовно, було б вигідніше святкувати разом із іншими помісними церквами за григоріанським календарем. Але я думаю, що уведення григоріанського, чи нового, календаря, могло б стати нагодою або навіть причиною ще одного поділу вірних християнських церков в Україні. І тому уважаю, що перехід на новий календар тепер не є на часі.
11. Богдан (Галич): Христос хрестився, вельмишановний пане Кардинал! Пояснiть, будь ласка, на цьому форумi, що УГКЦ вважалася всi рокu навiть для Польщi не польською, а для Риму навiть не зовсім католuцькою церквою, що це була церква чисто Українська на захiдних теренах, яка найбiльше зберегла свою укрaїнскiсть, українську ідентифiкацiю, українську культуру i т.д. Дякую
Блаженніший Любомир Гузар: Наша УГКЦ зберегла свій характер церкви, яка є близько до потреб народу. Бувало, що деякі держави уважали це негативним явищем і старалися УГКЦ знищити, щось таке сталося як раз 60 літ тому на псевдособорі у Львові, де радянський режим старався зліквідувати насильно нашу Церкву. Церква не існує і не старається, щоби подобатися людям. Церква завжди, оскільки старається служити вищим загальнолюдським потребам, часто буває невигідною, небажаною, але це ніяк не сміє стримувати Церкву від служіння людям, як церква, а не як якась чисто людська установа.
10. Володимир: Ваша святосте, в недалекому майбутньому буде висвячено три нових єпископи, два з яких будуть в Києві. Чи не могли б Ви розповісти, чим Вони будуть займатись, чи будуть якісь зміни в зв'язку з цими свяченнями? Щиро вдячний!
Блаженніший Любомир Гузар: Особливих змін не передбачуємо. Один із тих, що будуть в Києві, буде займатися душпастирством Київської Архієпархії. А другий буде дорадником Верховного Архієпископа в Управлінні Церквою.
9. kvoz: Не кажется ли Вам, что в настоящее время официально отделенная от государства церковь ведет незаконно публичную политику, часто вмешиваясь в общегражданские вопросы, типа агитации за конкретного кандидата, введение новых предметов в публичных школах и т.п.? Как исправить эту ситуацию?
Блаженніший Любомир Гузар: Тут треба розрізнити - церква і держава є партнери у служінні одному і тому самому народові. І одна, і друга має свої завдання, свої обов'язки і свої обмеження. Церква як церква не повинна ніколи пхатися до активної політики. Це не є її поле діяння. Але такі речі, як освіта, виховання, публічна мораль, усе, що пов'язане із духовністю народу, не може бути байдужим для церкви. Тут церква не пхається поза свої межі, але старається сповнити своє завдання супроти народу, супроти держави.
8. Левый берег: Уважаемый пан Гузар, нельзя ли образовать еще епархии и т.д. в восточных регионах Украины, и что делается на этом направлении? Мне кажется, что чем больше церквей Киевского патриархата и греко-католической церкви (Римского патриархата) ТЕМ ЛУЧШЕ для европеизации страны.
Блаженніший Любомир Гузар: Повод існування церкви, будь-якої церкви на території України чи взагалі де-небудь у світі, не міряється і не повинно мірятися політичними критеріями. Може бути певний бічний ефект, оскільки в конкретному випадку УГКЦ ми маємо доволі тісні зв’язки із Західною Європою. Але це не є суттєве для існування наших громад чи єпархій в східних областях України. Ми шукаємо, стараємось бути там, де є потреба, де ми знаходимо вірних нашої Церкви. Якщо з того є якісь інші наслідки, це є тільки другорядні і припадкові.
7. Тарас Антошевський: Христос Рождається! Ваша Святість, маю до Вас два запитання:
1. Чи очікуються найближчим часом зміни структури УГКЦ в Україні, зокрема, створення нових єпархій і двох чи більше митрополій?
2. Наскільки переїзд осідку Глави УГКЦ до Києва відбився на міжконфесійних відносинах в Україні і стосунках УГКЦ з Ватиканом?
Блаженніший Любомир Гузар: 1. Щодо першого питання - так. Будуть якісь зміни, оскільки наша церква є на шляху повороту після довгих десятиліть переслідування. Ми стараємося застосувати нашу структуру до потреби наших вірних.
2. Я відчуваю, що хоча деякі групи чи особи не прихильно привітали наш перенос зі Львова до Києва, наш поворот зі Львова до Києва після 200-літньої відсутності, але на загал я думаю, відчуваю, що присутність проводу УГКЦ в Києві вже показала певні позитивні результати у міжцерковних відносинах і я маю надію, що на цьому шляху кращого розуміння один одного, кращої співпраці в різних ділянках та кращого розуміння і співпраці стане дійсністю.
6. Саша: Уважаемый кардинал Гузар, считаете ли вы Украинскую православную церковь (Московского патриархата) деструктивной по отношению к Украине, как к государству. Спасибо за ответ.
Блаженніший Любомир Гузар: Ні, я не вважаю будь-яку церкву, як церкву, деструктивною. Можуть бути поодинокі члени церкви, які діють в способи, деструктивні для суспільства взагалі. Церква як церква, оскільки церква є Божа інституція, є Божий дар, її можна зловживати, як кожний Божий дар, і буває, що її зловживають, але в принципі я не бачу ніяку церкву як таку деструктивною.
5. Олег: Пане Гузар, скажить, будь ласка, за яких історичних причин Україна втратила патріархат, натомiсть Росiя, я чув, якимись нечесними шляхами здобула його (нiби подорожуючого по Росії Константинопольського патріарха заставили благословити росiйського попа, аби отримати статус Патріарха)?
Блаженніший Любомир Гузар: Київська церква ніколи не мала статусу патриархата, це є щойно справа майбутності. І ми надіємося, що в Україні буде свій один патриарх об'єднанної в Україні Христової церкви. Для того ми повинні спільно працювати. На тему історії патріархату в Російській православній церкві - мені трудно говорити, бо я замало обізнаний з історією тої церкви.
4. Андрій Кравченко (пр: Шановний Владико, як Ви вважаєте, чи є можливим на Україні об’єднання всіх церков східного обряду в єдину церкву ? Якщо так, то які умови потрібні для такого об’єднання ? Дуже дякую за відповідь.
Блаженніший Любомир Гузар: Я особисто переконаний, що таке об’єднання є можливе, і навіть більше, воно є обов’язкове, конечне. Шлях до об’єднання є нелегкий, непростий, але повинен починатися приниманням один одного як людей. Усі ми, до якої вітки Київської церкви ми б не належали, є християни, але перше всього є люди, люди, які шукають Бога, яким Господь Бог дав дар віри, і які хочуть тою вірою жити. Але перш усього люди, кожний з нас, має цей сам життєвий шлях – народження, дитинство, молодість, юність, дозрілий вік, пристарілий, смерть… І треба один одного перш за все бачити, як людину, а тоді, коли ми приймемо один одного, як людину, шлях до дальшого спілкування, до справжнього зближення у вірі стає далеко легшим і більш правдоподібно доведе до остаточного з’єдинення.
3. Олег: Пане Кардинале, як, на вашу думку, чому не можуть об'еднатися Українська Церква (Київський Патріархат) і Українська Автокефальна Церква (Київський Патріархат) в одну помiсну церкву? Обидвi церкви, до речi, не мають вuзнання ні вiд Риму, а нi вiд Москви. І чому Патріарх Константинопольський не благословить одного патріарха вiд обох невизнанuх церков на канонiчнiй терuторії Київської Руси (а тепер України)?
Блаженніший Любомир Гузар: Мені дуже важко відповісти на таке складне питання, бо я справді не знаю внутрішніх обставин, внутрішнього спілкування між ієрархією та вірними Української православної церкви Київського патріархату і Української Автокефальної православної церкви. Ми дуже б радо бачили, щоб Царгородський Патріархат разом із Римом і Москвою розв'язали цю дуже тернисту справу, яка є актуальною для всіх православних в Україні.
2. Сергій: Уніатську церкву завжди на Україні вважали зрадницькою церквою, оскільки ієрархи віддалися ворожому Риму. Але сьогодні Унійна церква постійно виступає як справжня церква України. Історично це несправедливо (розмови про те, що Русь приймала Християнство чи не від Риму - неправдиве, Ви самі знаєте), а спроба виставити християнське вчення як дещо національне, не витримує критики. То що у Вашій церкві такого, що ви мусите бути на Україні, яка саме і страждала завжди від католиків і навіть саме наіменування "кателик" було лайливим? Дякую.
Блаженніший Любомир Гузар: Складне ствердження ваше. Мені здається, що немає властивого оправдання будь-якого, що Українська Греко-Католицька Церква була зрадником. Вона завжди була з українським народом. Її коріння сягають до Володимирових часів, і вона завжди була з народом, особлиао в тіх часах, коли наш нарід був під фашистською окупацією. Церква залишалася завжди з людьми і була інтегральною частиною нашого народу. Християнство прийшло в Україну, в Київ, в колишню Русь, через Константинополь, через Болгарію. Це був шлях, і тому ми себе вважаємо частиною тією інтегральною частиною православ’я в значінні східньої візантийсьої традиції, не в сьогоднішньому конфесійному значенні цього слова. Ми завжди були тут, і почуваємо себе цілковито вдома. Ми не продавали себе нікому, але стояли навіть серед дуже неприхильних обставин для України і для християн.
1. Сергій: Вельмишановний Кардинале. В мене навіть не питання, а прохання до Вас. І на нинішній веб-конференції, і у повсякденному житті Ви, напевно, стикаєтесь з так званими "защітнікамі канонічєского православія", а насправді - дуже нехорошими людьми. То ж прошу, не оцінюйте за ними все Православ'я. Я мешкаю на південному сході - осередку цих псевдоправославних, але сам стою в Православній вірі. Знаючи Вас, як людину високопорядну та мудру, маю надію, що Господь дасть Вам та Вашій Церкві міркувати про Православ'я ликами Антонія Печерського та Володимира Мономаха, а не фізіями Каурова та Вітренко.
Спаси Господи.
Блаженніший Любомир Гузар: Дуже дякую за Ваші слова. Я не збираюсь осуджувати всіх людей за одного чи двох, які не знають, як спілкуватися з людьми.
Список всіх поставлених запитань — другий лінк
• http://old.obozrevatel.com/ov4/conference.php?id=100#
• http://old.obozrevatel.com/ov4/all_questions.php?c_id=100
УВАГА! Редакція РІСУ залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статтей, поданих у цьому розділі.
Коментарі
