Коли у Церкві єдності немає, то дві докупи не складеш...
18.11.2005, [11:51] // Суспільство-дайджест //
Борис КОЗЛОВСЬКИЙ. — "Високий замок", 17 листопада 2005 року
Намічений на 19 листопада об’єднавчий Собор УПЦ Київського патріархату і УАПЦ не відбудеться
«Дорога до пекла встелена благими намірами». Навіть на початку 90-х років минулого століття, коли на Львівщині розгорялася далеко не холодна, а радше гаряча війна між православними і греко-католиками, знаходилися релігійні романтики, які висували патріотичне, але утопічне гасло «Один народ, одна держава, одна Церква». Пригадую прес-конференцію, на якій главу УГКЦ кардинала Любомира Гузара запитали про можливість об’єднання усіх християнських церков в одну Помісну українську церкву. Владика сказав, що не проти, розмови можна вести. Тільки спочатку нехай об’єднаються три гілки Православної церкви, які діють в Україні.
І дотепер у нас православні поділені на три конфесії - Українську православну церкву Київського патріархату, Українську православну церкву (хоч і не пишуть, але усі розуміють, що це Московський патріархат) і Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ). Це якась аномалія... Навіщо три гілки на одному дереві віри?
І ось 5 березня цього року відбувся Львівський собор Української автокефальної православної церкви. Розтлумачимо слово «автокефальний». Це такий, що має самоврядність, самостійність у розв’язанні організаційних і культових питань Православної церкви. Львівські автокефалісти на цьому Соборі вирішили відмовитися від цілковитої самостійності та ініціювати процес об’єднання усіх гілок українського православ’я. На Соборі створили комісію, якій доручили вести переговори зі священиками УПЦ (КП) і УПЦ. Мали на увазі об’єднання, насамперед, УПЦ (КП) і УАПЦ. 11 серпня цього року у Києві відбувся Архієрейський собор за участю патріарха УПЦ (КП) Філарета і предстоятеля УАПЦ Мефодія. Вже на цьому Соборі стало зрозумілим, що швидкого об’єднання не вийде. Послухаємо архієпископа Львівського, керуючого Рівненсько-Волинської і Таврійської єпархій Макарія.
- Головну причину того, що об’єднання двох гілок православ’я не відбулося, я вбачаю у непоступливій позиції патріарха Філарета, - сказав владика Макарій. - Є частка вини і глави нашої Церкви владики Мефодія, який зайняв угодовську позицію. Він був готовий зняти свою кандидатуру на виборах глави об’єднаної Церкви. А сам патріарх Філарет дав зрозуміти, що ніяких виборів не може бути. Мовляв, тільки він і більше ніхто мав би очолити нашу спільну Церкву. З нами велася розмова як з молодшим братом. Так, наша Автокефальна церква має менше парафій, ніж УПЦ (КП). Але і у нас є своя історія, за нами - сотні тисяч мирян. Ми за об’єднання, а не приєднання. Переважна більшість наших священиків, а також мирян вважають, що має відбутися представницький Собор і демократичні вибори нового глави Церкви. Митрополит Івано-Франківський Андрій нашої Автокефальної церкви запропонував обрати главу жеребкуванням. Але і цю пропозицію патріарх Філарет відкинув. За таких умов ми вирішили не брати участі у наміченому на 19 листопада об’єднавчому Соборі. Я людина чесна і в закулісних іграх участі не братиму...
У журналістів є правило - вислухай іншу сторону. Я заздалегідь записався на прийом до преосвященнішого митрополита Львівського і Сокальського Андрія. Владика зустрів мене не вельми привітно. До кабінету не запросив, сказав, що інтерв’ю давати не буде. Але кілька слів у передпокої вдалося записати на диктофон.
- Світські люди, депутати, журналісти, - повчав мене владика Андрій, - не повинні втручатися у церковні справи. Журналісти часто виривають окремі слова з контексту, які потім стають бомбою сповільненої дії.
- І все-таки, владико, ви за об’єднання двох гілок православ’я?
- Я за об’єднання усіх трьох православних церков. Але УАПЦ цього не хоче, висуває якісь вимоги...
- Коли можна сподіватися об’єднання УПЦ (КП) і УАПЦ?
- Я думаю, що нас Господь поєднає. Усе діється через Бога, під його неусипним поглядом...
Після цієї маленької «проповіді» я зрозумів, що дату об’єднання двох церков тільки Бог знає...
Коментар для «ВЗ»
Михайло Косів, голова Підкомітету з питань релігії і міжконфесійних відносин Верховної Ради України
Мета об’єднання церков - висока і благородна. До неї треба йти постійно, хоча б маленькими кроками. Владики УАПЦ бояться приєднання. У цьому великої біди не вбачаю. Адже йдеться не про об’єднання чи приєднання політичних партій, де особливу роль відіграють амбіції лідерів. Коли йдеться про духовне, амбіції треба відкинути. Церква існує для молитви, для того, щоб нести до людей науку Христа.
• http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=43402
УВАГА! Редакція РІСУ залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статтей, поданих у цьому розділі.
Коментарі
