“Ми готові до конструктивної праці”
26.10.2005, [12:22] // Суспільство-дайджест //
"Українське Православ'я", 14 жовтня 2005 року
14 жовтня 2005 р. КИЇВ. На прохання ряду українських ЗМІ прес-секретар Київської Патріархії ігумен Євстратій (Зоря) прокоментував окремі моменти об’єднавчого процесу між УПЦ Київського Патріархату і УАПЦ. Зокрема він зазначив, що протягом вересня 2005 р. відбулося два засідання Комісій по об’єднанню від УПЦ КП і УАПЦ. Результатом роботи цих комісій стали відповідні підсумкові документи, які опубліковано, а також проведення 11 жовтня спільної Конференції єпископату обох Церков. “Комісіями були напрацьовані і підписані Спільна заява і Спільне рішення, в яких зафіксовано ключові моменти об’єднавчого процесу – сказав отець Євстратій. – Ці документи підписані не тільки членами комісій, але й Предстоятелями обох Церков. Це є офіційні документи, положення яких будуть враховуватися у подальшій роботі над об’єднанням”.
Ігумен Євстратій назвав неправдивими повідомлення агентства “Інтерфакс” про те, що спільна Конференція єпископату УПЦ Київського Патріархату і УАПЦ 11 вересня була безрезультатною. “Таке повідомлення є відвертою провокаційною брехнею. З опублікованого на офіційному сайті Київського Патріархату та в інших джерелах Заключного рішення Конференції можна бачити, що на ній єпископи дійшли згоди по кількох пунктах – сказав він. – Головним рішенням архієреїв було підтримати процес об’єднання УПЦ КП і УАПЦ в єдину Помісну Українську Православну Церкву.
Також було утворено спільну Передсоборову комісію, яка має напрацювати необхідні проекти документів та координувати підготовку до проведення Об’єднавчого собору. До цієї комісії увійшли десять членів – по п’ять від Київського Патріархату і УАПЦ. Було також намічено 19 листопада 2005 р. як дату проведення собору. Це рішення ще не остаточне, бо один з архієреїв УАПЦ, митрополит Галицький Андрій (Абрамчук), не підтримав його, заявивши, що він повинен з приводу дати собору порадитися з духовенством Івано-Франківської єпархії, яку він очолює. Але в принципі він не заперечував проти такої дати, в той час як всі інші єпископи погодилися на те, щоб провести Об’єднавчий собор 19 листопада. Зрештою, це питання не є принциповим, і з поважних причин дата може бути змінена. Але для успішної роботи спільної Передсоборової комісії повинна бути призначена якась конкретна дата, тому в Заключному рішенні, від імені єпископату підписаному Предстоятелями, записано, що 19 листопада 2005 р. як дату проведення Об’єднавчого собору взято до уваги.”
Прес-секретар патріархії прокоментував також рішення Конференції про визначення загальної кількості делегатів на собор та розподілення їх між конфесіями. “Конференція визначила, що в соборі мають взяти участь 300 делегатів – 200 від Київського Патріархату і 100 від УАПЦ. Зараз можна почути коментарі, що таке рішення є нібито несправедливим. Насправді ж воно здається більш, ніж справедливим. За офіційною статистикою парафій Київського Патріархату приблизно втричі більше, ніж УАПЦ, єпископів в УПЦ КП 39, в той час, як в УАПЦ – менше 10. Тому, виходячи з принципу пропорційного представництва, співвідношення між кількістю делегатів від Київського Патріархату і УАПЦ могло би бути ще більшим на користь УПЦ КП. Якщо ж встановлювати квоти за принципом 50/50, то це було б порушенням і справедливості, і принципу рівності учасників об’єднавчого процесу. Кількість делегатів – 200 і 100 – найкращий плід компромісу як з однієї, так і з іншої сторони. А в рамках визначених квот Церкви самі мають встановити порядок обрання членів собору”.
Отець Євстратій прокоментував також позицію Київського Патріархату щодо обрання Предстоятеля об’єднаної Церкви. “Статутами і УПЦ Київського Патріархату і УАПЦ визначені випадки, коли необхідно обирати Предстоятеля Церкви: в разі його смерті, виходу на спокій або усунення від виконання обов’язків законним церковним судом. Жоден з цих випадків не має місця в даній ситуації. І Київський Патріархат і УАПЦ мають законно обраних відповідними Помісними соборами Предстоятелів: патріарха Філарета і митрополита Мефодія. Але цілком зрозуміло, що у об’єднаної Церкви не може бути два Предстоятеля. Тому завдання собору – обрати одного з двох нині діючих Предстоятелів Главою об’єднаної Церкви.
Немає ніяких підстав – ні канонічних, ні статутних – проводити повну процедуру виборів: з висуванням нових кандидатур і таке інше. На якій підставі це має відбуватися? Тільки тому, що комусь не подобається особа одного з Предстоятелів? Це не є ні канонічною, ні статутною підставою. Тому позиція Київського Патріархату, висловлена і у документах Комісій, і на Конференції, однозначна – вибори Предстоятеля мають відбуватися шляхом голосування лише з кандидатур двох діючих Предстоятелів – патріарха Філарета і митрополита Мефодія.”
Ігумен Євстратій повідомив, що запропоновану митрополитом УАПЦ Андрієм (Абрамчуком) процедуру обрання Предстоятеля об’єднаної Церкви з кількох кандидатур шляхом жеребу архієреї Київського Патріархату не підтримали. “Така процедура не передбачена ні канонічним правом, ні практикою Церкви. Вибори жеребом відбувалися лише один раз – в 1917 р. з трьох кандидатур був обраний Московський патріарх Тихон. Але слід зазначити, що до цього в РПЦ понад 200 років не було патріарха, а кандидати на патріаршество мали приблизно однакову підтримку і авторитет в Церкві. Тому такий порядок є виключенням. Ні в Українській Церкві, ні в інших Помісних Церквах духовенство, ієрархи і Предстоятель ніколи не обиралися жеребом, тому подібна пропозиція є нереальною і неприйнятною.”
Прес-секретар Київської Патріархії, який був членом Комісії по об’єднанню від УПЦ КП і включений до спільної Передсоборової комісії, висловив сподівання, що процес об’єднання, який зрушив з мертвої точки, буде динамічно просуватися до свого логічного завершення. “Київський Патріархат готовий до плідного і конструктивного діалогу, до співпраці з ієрархами, духовенством і вірними УАПЦ з метою об’єднання в єдину Помісну Церкву. – сказав він. – Але якщо хтось сподівається використати об’єднавчий процес з метою зруйнувати Київський Патріархат – переконаний, що такі сподівання марні. За 13 років свого існування УПЦ Київського Патріархату пережила багато складних моментів, але зміцніла і набула статусу найвпливовішої релігійної організації в Україні. Тому амбіції чи інтриги окремих осіб, спрямовані на руйнацію Помісної Української Церкви, залишаться безплідними.”
• http://www.uaorthodox.org./article.php?pid=438
УВАГА! Редакція РІСУ залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статтей, поданих у цьому розділі.
Коментарі
