Контрв`ю: Релігійна етика в школі – як довго влада ховатиме голову в пісок?
04.07.2005, [19:28] // Суспільство-дайджест //
Віктор УКОЛОВ. — Інтернет Репортер, 3 липня 2005 року
Поки що Ющенко нагадує страуса, який щось прокричав, а далі зупинився та й засунув голову у пісок. Погодьтеся – не найкраща поза для вдумливого діалогу з суспільством і переконання у доцільності запропонованих нововведень.
Навряд чи Ющенко розраховував на таку бурхливу реакцію щодо власної ініціативи про запровадження вивчення релігійної етики в школі, яку він отримав в українському Інтернеті. Чи не вперше комп‘ютерна мережа зіграла дуже конструктивну роль в обговоренні запропонованих змін, а Президент отримав той самий зворотній зв‘язок, про необхідність якого не раз говорили послідовні прихильники справжньої демократії. Звичайно ж, якщо глава держави, наслідуючи своїх найбільш просунутих в Інтернет-мережі міністрів, сам заглядає до Інтернету й цікавиться безпосередньо, не чекаючи на роботу помічників, що думають громадяни про свою владу. Адже саме мережа особливо на форумах подає точки зору не лише журналістів і політологів, але й «простих смертних» читачів, які відгукуються на обговорення прочитаної статті.
Якщо підсумувати аргументи противників президентських нововведень, то їх можна розділити на дві великих групи: представники інших релігій, які бояться підтримки домінуючої християнської церкви плюс ті, хто сповідує відсутність віри (атеїсти), та громадяни, що досить скептично оцінюють інтелектуальні спроможності сучасної школи опанувати такий складний і важливий предмет. В будь-якому разі цей віртуальний плебісцит вартий уваги не тільки журналістів, але і влади.
Противники запровадження нового предмету в школі нагадують, що більшість громадян зараховують себе до вірних домінуючої в Україні християнської церкви. Але меншість, права якої у демократичному суспільстві мають бути забезпечені також, може вірити не тільки в Ісуса, але й в Аллаха, Ягве, Будду або, зрештою, в науковий матеріалізм. Що в такому разі робити викладачам релігійної етики, предмету, що, згідно задуму Президента, має бути обов‘язковим до вивчення у загальноосвітній школі і яким буде той курс? - запитують противники цього проекту.
Однак, в запальних дискусіях, як правило, забувають, що після 1992 року студенти педагогічних вузів вже вивчають замість предмету «науковий атеїзм» предмет «історія релігій». Відтак, країна вже має не тільки прообраз майбутнього предмету в школі, але й навіть підготовлених викладачів. При цьому курс «Історія релігій» є ознайомчим і загальноосвітнім. У ньому студенти ВУЗів дізнаються історію розвитку християнської та інших релігій, які представлені в Україні та світі, починаючи від язичницьких вірувань. Залишається досить технічна справа – на базі розширеного курсу "Історії релігій" для студентів вузів підготувати спрощений курс для школярів, як "Релігійна етика".
Про те ж, що зміни назріли, говорить невідповідність сучасних знань, які школа вкладає у голови учнів, теперішньому рівню наукових досліджень, результати яких часто ставлять з ніг на голову колишні теорії та трактування загальновизнаних фактів.
Відомо, що офіційна космогонічна теорія розповідає про Великий вибух, у результаті якого виник сучасний нам Всесвіт, де галактики розлітаються врізнобіч з шаленою швидкістю. Доказом розбігання зоряних островів є ефект Доплера – почервоніння спектру видимих галактик, що дозволяє зробити висновок про віддалення кожної з них відносно земного спостерігача. Таким чином, біблейська казочка про те, як Бог створив небо і твердь, світло і тьму нібито навіки спростована результатами наукових досліджень. Однак, останні вимірювання з‘ясували одну неймовірну річ – галактики розбігаються з додатковим прискоренням. Відтак, згідно другого закону Ньютона треба припустити, що на зоряні острови продовжує діяти якась велетенська сила, щомиті розганяючи їх до більшої швидкості. Що це за сила, яка її природа, як і про те, що в результаті вибуху галактики мали б не прискорюватись, а уповільнюватись, шкільна наука мовчить.
Підручники обходять стороною й недоречності теорії пана Дарвіна, який у 19 сторіччі заявив про походження людей від людиноподібної мавпи, що удосконалилась у результаті еволюції. Біблейську ж теорію ліплення з глини першого Адама та Єви з ребра його до сьогодні висміюють на підставі цієї теорії про походження видів. Тим часом сучасні археологічні дослідження не пояснюють - яким чином напівмавпи-напівлюди неандертальці перетворилися на кроманьйонців із сучасним об‘ємом мозку й сучасною будовою черепа та скелета. А після повідомлень генетиків, які, розшифрувавши геном людини, заявили, що всі люди планети походять від однієї жінки - говорити про недолугість біблейських теорій не випадає й поготів. Питання лише в трактуванні біблейських оповідань, які можна сприймати буквально, а можна й алегорично.
Курс історії про середні віки взагалі вражає своєю однобічністю. Дітям у деталях розповідають про полювання на відьом і нічого не кажуть про гоніння на перших християн. Діти добре проінформовані про криваві хрестові походи, але їм нічого невідомо про подорожі Андрія Первозванного, пам‘ятник котрому стоїть у центрі столиці держави. Вивчаючи правознавство, учні навіть не підозрюють, що до його основи закладено християнські цінності, які в свою чергу мають ще давніше коріння.
Зрештою, насамперед йдеться про консервативну відсталість сучасної шкільної освіти, яка є схоластичною, не спрямованою на розвиток самостійного і критичного аналізу інформації, й подає події завжди лише з єдиним трактуванням, що учні мають запам‘ятати, як єдино правильне.
Тим часом усі відкриті людством «закони природи» є не більше, як трактуваннями експериментальних даних, що дозволяє вірно прогнозувати розвиток подій у більшості випадків за нормальних умов. Інакше кажучи, закони природи є відносними і часто змінюються. Ілюстрацій безліч. Достатньо згадати, як тисячу літ вважали правильною теорію Птоломея, згідно якої Земля була у центрі Всесвіту. Не забуваймо, що у першій половині 19 сторіччя жодного уявлення не мали про природу електричного струму і його використання. А Альберт Ейнштейн, який запропонував розглядати світло одночасно і як хвилю і як частинку, поставив із ніг на голову весь тогочасний науковий світогляд. Сферична геометрія, яка заперечила більшість аксіом Евклідової площинної геометрії, що вивчається в школі, дала набагато точніші результати. Біологія в цілому й медицина зокрема зробили гігантськи стрибки за останні 200 років і продовжують розвиток далі, постійно заперечуючи, здавалось, непорушні істини минулого, пропонуючи новий погляд на світ. Застиглою, безнадійно застарілою є лише шкільна освіта, де діти завчають напам‘ять і на початку 21 сторіччя «докази походження людини» від брудної мавпи.
Частина противників президентських нововведень боїться впливу на школу релігійних клериків, а паче того гірше – «харизматів». Мовляв, вивчення релігійної етики створить шпарину, крізь яку до школи зайдуть різноманітні попи, ксьондзи, рабини, пресвітери та муедзини. А молодий, несформований юначий мозок просякнеться релігійним наркотиком, і ми будемо ловити своїх дітей за поли на порозі монастирів, не зважаючи на гарантоване Конституцією відділення церкви від держави та школи.
Ще за часів Союзу в бібліотеці КПРС я не знайшов книги Адольфа Гітлера «Майн Кампф», бо з міркувань державної безпеки (!) її вилучили до спецхрону й надавали допуск на ознайомлення виключно певним категоріям студентів та науковців. Совіцька влада боялася, що, прочитавши «Майн Кампф», я обов‘язково й одразу стану націонал-соціалістом, незважаючи на те, що я знаю про десятки мільйонів українців, загиблих від коричневої чуми. Як бачимо, така недовіра до інтелектуальних здібностей власних громадян є характерною для більшовиків з минулого сторіччя. Проте Президентові потрібно враховувати, що більшовицький світогляд нікуди не зник і сусідить з демократичним підходом серед українських громадян.
В будь-якому разі поки що Ющенко нагадує страуса, який щось прокричав, а далі зупинився та й засунув голову у пісок. Погодьтеся – не найкраща поза для вдумливого діалогу з суспільством і переконання у доцільності запропонованих нововведень. Наразі невідомо про жодну науково-практичну конференцію, створення робочої групи, проведення публічної дискусії на державному телебаченні довкола можливого вивчення релігійної етики, яке розпочнеться в тисячах загальноосвітніх шкіл уже через два місяці. Поки що коментарями переповнений винятково український Інтернет. Будемо сподіватися, що веб-дискусії, окрім нас, читає ще й хтось при владі…
• http://rep.in.ua/show/?id=14192
УВАГА! Редакція РІСУ залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статтей, поданих у цьому розділі.
Коментарі
