Інститут священнослужителів в армії - початок втрати Криму?
09.05.2005, [10:58] // Суспільство-дайджест //
Аналітична група «Да Вінчі АГ». — "ProUA", 27 квітня 2005 року
Тяжіння до нововведень здатне загнати в безвихідь. Ця теза підтверджується вчорашньою заявою голови Меджлісу кримськотатарського народу, народного депутата України Мустафи Джемільова, який вважає, що закликані до українського війська кримські татари мають служити в окремих частинах, розквартированих у Криму.
Пропозиція Мустафи Джемільова пояснюється нововведеннями в українській армії, зокрема, запровадженням в армії інституту священнослужителів. На думку пана Джемільова, таким чином може бути досягнуто оптимального релігійного обслуговування воїнів-мусульманів з-поміж кримських татар. Крім того, буде спрощено систему забезпечення харчування із вилученням із раціону деяких інгредієнтів, як-от, наприклад, свинини. При цьому голова Меджлісу пропонує, щоб такі військові підрозділки розквартировувалися в Криму.
Іншими словами, згідно з пропозицією, в АРК можуть виникнути військові формування, сформовані за етнічною і релігійною ознакою. Під час весняної призовної кампанії 2005 року ряди Збройних Сил та інших військових формувань України поповнили 1460 парубків із Криму. Близько половини з них за рішенням командування залишилася служити в Криму.
Якщо розраховувати, що на сьогодні чисельність кримських татарів в Криму становить 13% від всього населення Автономії, то серед призовників опиниться близько 190 кримських татарів. На практиці це означатиме існування в Криму повноцінного мусульманського батальйону. За загальними мірками це не так багато, проте, якщо взяти до уваги географію АРК, її територію і ландшафт, то стає абсолютно очевидним, що такий батальйон може забезпечити роботу на території Криму близько 30 мобільних груп.
Сьогодні вже не секрет, що на території Криму діють представники радикальних ісламських організацій, партія «Хизб-ут-Тахрір», «Сірі вовки», осередки вахабітів. Згідно заяв Меджлісу, в АРК їх налічується близько 500 осіб, проте за нашими підрахунками, їх може бути вдвічі більше.
Якщо додати до цього протестні настрої населення півострова, комплекс невирішених роками проблем кримських татар, то це створює високий ступінь ризику для стабільності в Криму. Плюс до всього призначення на посаду голови Радміну Криму Анатолія Матвієнка, що не є представником регіональної еліти, очевидно лише підвищить рейтинг довіри до муфтіяту, який сьогодні вже становить 50-55%.
Ситуація, що склалася в Криму, свідчить про те, що у разі задоволення пропозиції Джемільова, в АРК будуть створені підрозділи, які в певний момент можуть миттєво вийти з-під контролю Міністерства оборони України разом зі зброєю, обмундируванням і технікою. У минулому подібні сценарії вже спостерігалися на початку 90-х на Кавказі, коли частини, укомплектовані етнічними абхазами, аджарцями і т.д. утворювали самостійні формування.
На виборах 2004 року кримські татари підтримали кандидатуру Віктора Ющенка. Цей факт дещо знижує ризик підриву стабільності на півострові найближчим часом. Проте підтримка кримськотатарського народу на виборах вимагає «відпрацювання» новою владою. Певно, нинішню заяву Мустафи Джемільова можна розцінювати як те, що керівництво Меджлісу вдасться до тактики «розширення можливостей». Найближчим часом, очевидно, продовжиться акуратне промацування грунту для зміцнення позицій кримських татар в Криму і формування інфраструктури для майбутніх активніших політичних дій. Теперішня заява керівництва Меджлісу свідчить про те, що для зміцнення власних позицій на півострові використовуватимуться саме конституційні права і свободи, захист яких доведеться забезпечити владі.
Показово також і те, що заява Джемільова прозвучала незадовго після того, як в ЗМІ обговорювалося питання про дострокове виведення російського ЧФ із Севастополя. Раніше в «proUA» зазначалося на тому, що виведення російського флоту з АРК призведе до активізації ісламського чинника в Криму.
Не дивлячись на те, що міністр оборони Анатолій Гриценко висловив сумнів в доцільності пропозицій Мустафи Джемільова, не виняток, що подібні пропозиції ще надійдуть протягом цього року. Єдиним варіантом мінімізувати пов’язані з цим ризики – припинити на невизначений термін програму запровадження інституту священнослужителів. Проте на такий крок Міністерство оборони, радше за все, не піде.
• http://ua.proua.com/accent/2005/04/27/161500.html
УВАГА! Редакція РІСУ залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статтей, поданих у цьому розділі.
Коментарі
