Патріарх Київський і Всієї Русі-України Філарет про відносини церкви і держави та про міжконфесійні відносини
05.05.2005, [18:27] // Суспільство-дайджест //
Радіо Ера-FM, 4 травня 2005 року
Олексій АНАНОВ: Сьогодні нашим гостем є непересічна людина. Це предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. То ж сьогодні можна розпочати, я думаю, це все, що буде правдою, говорити і далі по закінченні трьох офіційних днів святкування Великодня. Христос воскрес!
Філарет: Воїстину, Христос воскрес!
Марина ФІАЛКО: Христос воскрес, Ваша Святість. І першим запитанням, з яким ми б хотіли звернутися до вас, як пройшли великодні свята, чим вони, можливо, позначилися для православних християн на сьогодні?
Філарет: Свято Пасхи пройшло дуже гарно. По-перше, дуже багато було людей в храмах. Звичайно, на Пасху приходять ті люди, які ніколи до храму не заходили на протязі дня, на протязі року, але коли приходить Пасха, то кожна людина вважає за свій обов’язок прийти до храму, насамперед, посвятить пасху. Ну а раз вона прийшла посвятить пасху, то вона і прилучається до самого цього свята, і, звичайно, народ радіє.
Але я за свої довгі роки служіння Церкві помічаю, що люди радіють, навіть не знаючи, чого вони радіють, і що їх спонукає відчувати оцю радість. І ця радість, вона наповнює сім’ї, наповнює дома, наповнює міста, країну. Вся країна радіє в ці дні якраз цім святом Пасхи. Але суть полягає в тому, що ми радіємо із-за перемоги життя над смертю, бо Христос воскрес, а значить, подолав смерть у своїй природі, в своїй особі.
Але не тільки в своїй особі Христос подолав смерть. Людська природа загальна, і закон смерті, який увійшов в природу людську через гріхопадіння перших людей, він панує над всім людським родом. А коли Христос воскрес, то він в носив людську природу новий закон, закон життя, який перемагає смерть. І тому Христос воскрес, а це значить, що воскреснуть всі померлі.
І тому люди радіють оце несвідомо, що вони будуть жити вічно, і вічно будуть жити не тільки душею, а будуть жити вічно своїми тілами. Правда, багато хто думає, як це може статися, щоб мертві, які вже померли, там, тисячу років тому, за всю свою історію, як це може статися, чи це можливо, чи це просто солодкий міф, яким Церква, ну, годує віруючих людей. Але ж це буде так.
Чому це буде так? А тому, що Бог сказав, що так буде, і людина повинна вірить, що так це буде. І підтвердженням цього, що люди всі померлі воскреснуть, є підтвердження воскресіння Ісуса Христа. Він теж помер, хоч і деякі атеїсти хочуть сказать, що він не помер, а він був в такому стані, а потім він ожив. Ну, все це, знаєте, такі їх домовки. А в дійсності, Христос помер і воскрес.
Марина ФІАЛКО: Я хотіла б тут доповнити, Ваша Святість, ваші слова тим, що, от, буквально в суботу я робила програму, історичну програму про плащаницю, то мало хто з науковців заперечує факт воскресіння Ісуса Христа, посилаючись на дослідження плащаниці. Саме так.
Олексій АНАНОВ: Але, зрештою, великодня радість, радість цього свята є глибокою українською традицією навіть для атеїстів, для переважної більшості. Так само, традицією давньою є відвідання Церкви. І про це відвідання ми б хотіли поставити запитання в нашому рейтинговому опитуванні вже для наших слухачів, про відвідання першою особою держави, президентом України Віктором Ющенком.
Марина ФІАЛКО: То ж, ми звертаємося до вас, шановні слухачі Радіо Ера-FM, і відповідайте на запитання, чи сприятиме об’єднанню Православних Церков в Україні те, що президент України Віктор Ющенко відвідав великодні служби різних конфесій?
*
8-900-3003000 – так, 8-900-3004000 – ні. Партнер нашого опитування – контакт-центр УТЕЛ, діалог з мільйонами.
*
Олексій АНАНОВ: Нагадаю тільки, що дзвінки є безкоштовними, нагадаю, що трішечки згодом, після випуску “Новин” ви можете приєднуватися до нашого ефіру і ставити ваші запитання до сьогоднішнього гостя. 5854391, 5854393 – це наші телефони прямого ефіру, Efir@radioera.com.ua – наша електронна адреса, пишіть вже тепер.
Марина ФІАЛКО: Ваша Святість, і запитання такого ж плану до вас дещо по-іншому я хочу поставити. Чи можна було очікувати, що зміни в суспільстві, я маю на увазі зміни в суспільстві після “помаранчевої” революції, піднесення такого суспільного настрою внесуть нову інтригу в міжконфесійні відносини, в міжконфесійний діалог між Православними Церквами? Можна сподіватися на якесь чудо чи чекати цього чуда?
Філарет: Справа в тому, що “помаранчева” революція повинна сприяти якраз утворенню в Україні помісної Церкви і її визнання. Як помісна Церква, Українська Церква вже існує, це Київський Патріархат. Чому це помісна Українська Церква? Тому що вона не залежить ні від Московського Патріархату, ні від Константинопольського Патріархату, вона є автокефальна Церква в Україні. Але вона не одна в Україні. Є Українська Православна Церква Московського Патріархату, але вона не може називатися помісною Церквою, бо вона належить не до української Церкви, а вона належить до московської Церкви.
Може називатися помісною Церквою Автокефальна Церква, бо вона теж, як і Київський Патріархат, не залежить від інших. Так ось, ми сподіваємося, що ця “помаранчева” революція якраз повинна сприяти, насамперед, утвердженню української держави, її незалежності, незалежності не тільки канонічної, а і незалежності духовної, а до цього часу, все-таки, значна частина українського суспільства залежить від московського Патріарха, і через цю Церкву московський Патріарх впливає. І ми бачили, як цей вплив відбувався під час “помаранчевої” революції.
А тепер ми хочемо з перемогою “помаранчевої” революції сприяти утворенню і визнанню якраз помісної Української Православної Церкви. І якраз президент займає позицію яку? Він хоче, щоб в Україні була визнана Українська Православна Церква, щоб не було одна Церква вищої категорії, якщо так можна сказать, а друга, неканонічна, це другорядна, це нижчої категорії Церква.
Бо так і подається в суспільстві, Московський Патріархат – це канонічна Церква, Київський Патріархат – неканонічна Церква. Але в дійсності і то – Церква, і одна, і друга є Церквами, тільки одна є в складі Російської Церкви, в складі Московського Патріархату, а друга – не в складі Московського Патріархату, але вона є Церквою.
Марина ФІАЛКО: Ваша Святість, курс на помісність оголошений був, дійсно, Віктором Ющенком, нашим президентом, після того, як його було обрано президентом України, але, ну, як на мене, дуже дивним і кумедним, можливо, так би мовити, є ті випадки, так би мовити, пояснення його намірів тим, що це є якась політична розплата. Ваша думка стосовно цього.
Філарет: Я думаю, що це не є політична розплата, тому що кожний глава Церкви, не глава Церкви, а глава держави повинен турбуватися про міцність своєї держави, про консолідацію суспільства, народу своєї держави. І тому і президент зацікавлений в тому, щоб українське суспільство було консолідоване, коли дві великі Церкви, Московський Патріархат і Київський Патріархат, протистоять один одному, і це найбільше відчулося під час президентських виборів, коли таке протистояння було. І тому кожний президент ставить за мету консолідувати українське суспільство, а консолідація може бути через утворення однієї Православної Церкви.
Олексій АНАНОВ: Тобто, це один із шляхів консолідації?
Філарет: Так.
Марина ФІАЛКО: Один із шляхів консолідації суспільства, але тут, так би мовити, не можна президентським указом об’єднати або створити помісну Церкву. Ваша модель створення помісної Церкви в Україні?
Філарет: Ви праві, що указами президента…
Марина ФІАЛКО: Чи навіть намірами чи навіть своїми побажаннями.
Філарет: Це не робиться. І ми не чекаємо цього, таких указів, бо це буде втручанням держави у справи церковні.
Олексій АНАНОВ: Але, наприклад, нотою Вселенського Патріарха це може бути здійснено?
Філарет: Це інша справа. Справа в тому, що помісна Церква утворюється самим православним народом, ієрархією, духовенством, віруючими, вони визначають, бути в цій країні помісній Церкві чи не бути. Тобто, джерелом помісної Церкви є сама Церква. А коли йде мова про роль Вселенського Патріарха, то тут Вселенський Патріарх повинен визнати оцю Церкву помісну як автокефальну Церкву і надавать документ про автокефальність.
Так було з Російською Церквою, так з польською, так з усіма Церквами. І тому ми зараз очікуємо якраз від Вселенського Патріарха оцей томас. І тому президент, бажаючи утворити помісну Церкву визнану, звернувся до Вселенського Патріарха з листом, щоб він визнав Українську Православну Церкву автокефальною Церквою, тобто, помісною Церквою.
Марина ФІАЛКО: Поки що відповіді, звісно, що немає, інакше б ми говорили зовсім по-іншому в нашій сьогоднішній програмі.
Олексій АНАНОВ: Але немає офіційної відповіді, поза тим, якась інформація вже надходила, і навіть, ну, певне протистояння назріло між Патріархом Варфоломієм і московським Патріархом Олексієм.
Філарет: Була направлена президентом делеґація до Вселенського Патріарха, і Патріарх прийняв її. В результаті цієї зустрічі він направив сюди свою делеґацію на чолі з архієпископом Всеволодом, який мав зустріч безпосередньо з президентом, і на цій зустрічі він від імені Патріарха заявив, що Вселенський Патріарх визнає канонічною територією московського Патріарха в межах 1686 року, тобто, без України. А Україна – це колишня Київська митрополія, вона входить до складу Константинопольського Патріархату.
Для чого була зроблена ця така заява? Заява була зроблена з метою показать, що право надать томас про автокефалію Української Церкви належить не московському Патріарху, а належить Вселенському Патріарху, тому що Україна не є канонічною територією Московського Патріархату, а є канонічною територією Вселенського Патріарха. Скажуть, а 300 з лишнім років вона ж була канонічною територією Московського Патріархату?
Олексій АНАНОВ: Ну і, зрештою, так само можна сказати, що переважна більшість, ну, за чисельністю, за кількістю парафій, за кількістю парафіян, все ж таки, більша кількість у Московського Патріархату на території України.
Філарет: Так, за кількістю парафій, а не за кількістю парафіян.
Олексій АНАНОВ: Ага, тобто, цифрі різняться?
Філарет: Різниться. Навпаки, за кількістю парафіян, віруючих православних, Київський Патріархат набагато перевищує Московський Патріархат.
Олексій АНАНОВ: Ваша святосте, а ви могли б назвати конкретні, ну, більш-менш конкретні цифри?
Філарет: Ну, приблизно так. Якщо, тут різні дослідження є, приблизно так. 24-26% православного населення належить до Київського Патріархату, а 16-18 – до Московського Патріархату. От це подають ці результати досліджень різні наукові центри. А за кількістю парафій, звичайно, Московський Патріархат стоїть на першому місці.
Так я ось свою думку доведу, що московський Патріарх не має права надавати автокефалію Українській Церкві, бо це не його канонічна територія. Така логіка Вселенського Патріарха. Бо коли в 1924 році Вселенський Патріарх надавав автокефалію Польській Церкві, то він якраз і посилався на те, що це його канонічна територія, і тому він на підставі цього дав томас Польській Церкві. І ця заява про те, що Україна є канонічною територією Вселенського Патріарха, є перший крок до визнання Київського Патріархату як автокефальної Церкви з боку Вселенського Патріарха.
Олексій АНАНОВ: Про найближчі і про дальші перспективи розвитку цієї ситуації ми поговоримо у продовженні програми. Нагадаю всім слухачам, що нашим гостем сьогодні є предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Залишайтеся з нами на хвилі Радіо Ера-FM, і нагадаю лишень, що триває наше рейтингове опитування, і ми хотіли би знати вашу думку, чи сприятиме об’єднанню Православних Церков в Україні те, що президент Віктор Ющенко у Великодню ніч відвідав служби різних конфесій. 8-900-3003000 – якщо ви ствердно відповідаєте на це запитання, 8-900-3004000 – якщо ви не дотримуєтеся такої думки. Залишайтеся з нами, тему буде продовжено.
Марина ФІАЛКО: Ми продовжуємо наше спілкування із гостем студії. Зараз у нас в гостях предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Ми ще раз вітаємо, Ваша Святість, вас у нашій студії.
Олексій АНАНОВ: Наш сьогоднішній “Ранковий іспит” – не тільки іспит для гостя, а трішки і для вас, то ж, повторюю запитання нашого рейтингового опитування. Чи сприятиме об’єднанню Православних Церков в Україні те, що президент Ющенко у Великодню ніч відвідав служби різних конфесій?
*
8-900-3003000 – так, 8-900-3004000 – ні. Партнер нашого опитування – контакт-центр УТЕЛ, діалог з мільйонами.
*
Марина ФІАЛКО: Ваша Святість, ми продовжуємо нашу розмову, і я б хотіла почути вашу думку стосовно того, що зараз Держкомрелігії не існує. Зараз існує відділ у Міністерстві юстиції. Як ви ставитеся до цих нововведень нової влади? Чи потрібна така була орґанізація, чи, можливо, вона скомпрометувала себе чимось? Чи потрібно було б якусь іншу орґанізацію?
Філарет: Справа в тому, що який орган буде займатися справами релігії – це справа держави, насамперед, справа президента і уряду. Але Церква в особах представників християнських Церков заявила, що державний орган у справах релігії потрібний, тому що ситуація релігійна в Україні складна, і вона потребує існування такого державного органу.
Ми знаємо, що комітет у справах релігій ліквідований, але замість нього буде інший державний орган в складі Міністерства юстиції. Як буде діяти цей орган, який буде утворений, ми побачимо, але Церква хоче, щоб такий орган існував, тому що він допоможе державі і Церкві вирішувати ті проблеми, які є, і які будуть виникати.
Олексій АНАНОВ: А в чому саме можуть виникати ці проблеми? Де, у якій площині Церква і держава мають співпрацювати? Адже, за Конституцією, вони зовсім відокремлені, і здається, от, власне, ліквідацією Держкомрелігії, ну, частково, от, декларує таку позицію уряд.
Філарет: Справа в тому, що хоч Церква і відокремлена від держави, але вона існує в державі, і держава регулює законом взаємовідносини між релігійними орґанізаціями і державою. Так ось, повинен бути якийсь орган, який буде якраз координуючим таким центром, який і буде вирішувати питання взаємовідносин між Церквою і державою.
Може бути, як за радянських часів, коли держава контролювала діяльність Церкви, а може бути партнерські відносини, коли держава не втручається у справи церковні, а Церква не втручається у справи державні. Але і державі потрібна допомога Церкви, це відродження духовності, підтримка моралі в суспільстві, з одного боку, а для Церкви потрібна підтримка держави, тому що Церква має майно, яке належить державі, земля теж належить державі, народу належить, і тому оці майнові питання залежать від держави, від законів, які вона приймає.
Олексій АНАНОВ: Ваша Святосте, а чи зробили Церкви християнські, православні Церкви в Україні якісь висновки із виборів, так би мовити? Чи передбачені якісь заходи для деполітизації Церкви, усунення власне Церкви від політичної боротьби?
Філарет: Ну, під час президентських виборів тільки Московський Патріархат зайняв позицію протизаконну, тому що закон не дозволяє Церкві втручатися в політичну боротьбу. Московський Патріархат порушив свої соціальні доктрини, які були прийняті на Архієрейському Соборі в 2000 році, де заборонялося Церкві, ієрархам підтримувати ту чи іншу політичну партію, того чи іншого кандидата.
Але все це порушили ієрархи і духовенство Московського Патріархату, інші Церкви цього не робили, і тому, звичайно, я думаю, що вони повинні зробити висновок на майбутнє, і коли прийде час парламентських виборів, я думаю, що вони не повинні вже втручатися в цю політичну боротьбу, тому що інакше вони втратять ще більше кількість своєї пастви, бо зараз дуже багато парафіян і духовенства незадоволені тією діяльністю Московського Патріархату під час президентських виборів і хочуть виходити навіть із цієї Церкви. І ось на цій якраз платформі і починаються суперечки, коли парафії, які незадоволені були керівництвом своєї Церкви в парламентських виборах, хочуть вийти із цієї Церкви, а Церква ця намагається їх утримати.
І тут виникає така спекуляція, нібито Київський Патріархат розпалює релігійну ворожнечу. Київський Патріархат в ці справи не втручається. Самі віруючі Московського Патріархату, незадоволені поведінкою своїх ієрархів, свого духовенства, хочуть вийти. І не треба звинувачувати ні Київський Патріархат, ні владу в тому, що вона втручається в ці справи, а треба реально дивитися на те, що відбувається, і робити вірні висновки, не втручатися у політичну боротьбу.
Олексій АНАНОВ: Власне, надійшов час дати слово нашим слухачам. Можливо, серед них буде хтось із парафіян котрогось із Патріархатів, взагалі котроїсь із конфесій, і захочуть поставити свої запитання до сьогоднішнього гостя, до Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета, предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Марина ФІАЛКО: 5854391 та 5854393 – це номери наших студійних телефонів, код міста Києва – 044, і ви в ефірі Радіо Ера-FM. Вітаємо вас.
Олексій АНАНОВ: Добрий день.
СЛУХАЧКА: Я в ефірі? Христос воскрес!
Марина ФІАЛКО: Воїстину, воскрес.
СЛУХАЧКА: Це Ольга Олексіївна, Львів. В мене є до шановного гостя, Філарета, запитання. От, наприклад, візьмемо, скажімо, атеїсти, так? Вони от як щось бажають комусь, там, здоров’я, щастя, довгих років життя і так дальше, то в який спосіб вони бажають, чи це є просто таке простослів’я, чи щось внутри в них, якась іскра, щось надлюдського є? Дякую.
Філарет: Я думаю, що коли вони бажають комусь доброго здоров’я, то вони, я думаю, що вони щиро цього бажають, і треба і всім один одному бажать доброго здоров’я. Але це бажання доброго здоров’я не стосується самої віри в Бога. Можна бажать один одному здоров’я, але в Бога не вірити, і так і поступають атеїсти. Вони здоров'я кожному бажають, а в Бога не вірять.
Марина ФІАЛКО: А ми послухаємо, що з цього приводу скажуть наші слухачі. Прошу, ви в ефірі Радіо Ера-FM.
СЛУХАЧКА: Здравствуйте.
Марина ФІАЛКО: Добрий день.
Олексій АНАНОВ: Добрий день.
СЛУХАЧКА: Вы знаете, очень как-то некорректно получается, обвинять Московский Патриархат в том, что они принимали участие в «помаранчевой» революции. Лично я слышала выступления по телевидению Владимира, Святейшего, который говорил, что участия в революции они не принимали. Если существуют такие обвинения, мне казалось бы, для того, чтобы людям было спокойнее, понятнее, нужно было бы как-то вам сесть друг перед другом, и чтобы обвиняющий кто-то в чем-то одного, кто-то, кого обвиняют, мог бы ответить.
А вопрос у меня такой. Скажите, пожалуйста, если вы говорите, что к вам переходят больше верующих, даже если в Московском Патриархате останется в каждой церкви пусть по 10 человек, имеет ли право Украинский Патриархат к себе их привлекать? И начнем с того, что Украинский Патриархат начался тем, что отделился. Начало было истоков от Московской Патриархии. Объясните мне, как это все понимать?
Марина ФІАЛКО: Дякуємо вам за запитання. Прошу.
Філарет: Значить, коли ми говоримо про утворення в Україні помісної Церкви, то це не означає, що на території України не буде існувать Церкви Московського Патріархату. Московський Патріархат буде існувать в тій чи іншій кількості парафій, єпархій, все це буде залежати від волі самої ієрархії, духовенства і самих віруючих. Але ми хочемо, щоб в Україні була визнана помісна Православна Церква, яка б знаходилась в добрих стосунках з Церквою Московського Патріархату.
І ми не хочемо порушити свободу вибору кожної віруючої людини. Кожна віруюча людина повинна сама обрать Церкву, до якої вона хоче належати. Якщо вона хоче належати до Київського Патріархату, то не треба заперечувати цій людині перехід до Київського Патріархату. Якщо вона хоче залишатися в Московському Патріархаті, то віруючі Київського Патріархату не повинні насильно її примушувати переходити до Київського Патріархату.
Олексій АНАНОВ: Я хотів би трішечки змінити напрямок нашої розмови і запитати про ще одну галузі, власне, поширення духовних цінностей, можливо, і на людей, які не є парафіянами Київського чи Московського Патріархату, про поширення християнських цінностей, християнської етики. Ви виступаєте за впровадження християнської етики в освіту, що це означає? Має викладатися в школах, у вузах, власне, закон Божий, чи це щось інше, поширення універсальних цінностей, які могли б сприймати і представники інших релігій або ж атеїсти, не прибічники, можливо, якоїсь конкретної конфесії?
Філарет: Значить, ми підтримуємо програму уряду стосовно пріоритету духовних цінностей в житті і діяльності як людини, так і держави. І тому ми хотіли б, щоб оце духовне відродження нашого суспільства відбувалося за рахунок не тільки самої Церкви, а всіх, всієї нашої української культури, культурних діячів. Ми хотіли б, щоб до цього прилучилися засоби масової інформації, телебачення, радіо щоб більше говорили про духовні цінності.
Але цього недостатньо, тому що людина виховується з дитинства, з молодих років, і тому ми домагаємося, щоб в школі був введений предмет, чи це християнська етика, чи це просто релігієзнавство, чи інше, але це повинен бути такий духовний предмет, який би знайомив дітей і молодь з релігією, з християнством, з її мораллю, і таким чином ми це відроджували б.
Але на сьогоднішній день Міністерство культури, взагалі ще держава не прийняла такий закон, який би дозволяв, і тому ми вирішили видать Закон Божий, і розповсюджувать цей Закон Божий безкоштовно по всій Україні. Ми видали вже, надрукували 450 тисяч, і всі ці 450 тисяч вже розповсюдили по Україні. І ми бачимо вже добрі наслідки навіть цього, тому що я, наприклад, в Володимирівському соборі спостерігаю, що стало приходити багато молоді, зовсім нової молоді, яка раньше не ходила, і ось, наприклад, перед Пасхою сповідувалися і причащалися більше сотні молодих людей, які в перший раз в житті прийшли до сповіді і до Святого причастя.
Олексій АНАНОВ: Але, власне, це йдеться про поширення впливу і діяльності самої Церкви, Церкви як структури. Чи може йтися про, ну, от, поширення цих цінностей, знань на цивільне, так би мовити, життя? Наприклад, чи може йтися про визнання теологічної освіти, православної освіти академічною освітою? Чи може йтися про от інтеграцію? Чи може йтися про відкриття теологічних факультетів в університетах? Чи йдеться зараз в, ну, вищих ієрархічних структурах Церкви про підготовку таких академічних навчальних програм, ширших, не тільки православних, не тільки які б вивчали православний канон, але і які б вивчали, ну, духовність в широкому розумінні?
Філарет: Іде про це мова, і тому ми ставимо питання про визнання духовних учбових закладів різних Церков в Україні, поставити їх на рівень з іншими вищими учбовими закладами, про визнання теології як дисципліни в вищих учбових закладах. І ми чекаємо на рішення нашої влади.
Марина ФІАЛКО: Ваша Святосте, а мене запитання дуже цікавить стосовно аморальності нашого суспільства. Ми зараз констатуємо те, що рівень моральності суспільства низький, і про роль Церкви у підвищенні цього рівня теж дуже багато говоримо. Сьогодні ми говорили з вами про те, і ви засвідчили, що дуже багато молоді звертаються до Церкви. Чи може це сприяти підвищенню рівня моральності суспільства?
Філарет: Звичайно, ви вірно сказали, що рівень моралі в суспільстві поступово падає.
Марина ФІАЛКО: Натомість ми бачимо, що до Церкви звертається все більше і більше людей.
Філарет: Падає, і це падає не тільки, там, в українському суспільстві, а падає взагалі в європейській цивілізації – в Європі, в Америці і в усьому світі. І тому Церква стурбована якраз оцим падінням моралі в європейській цивілізації. І ми наголошуємо зараз на тому, щоб екумінізм зайнявся, зробив більший акцент в своєму русі.
Замість того, щоб багато говорить про єдність усіх Церков і створення єдиної Христової Церкви, всі християнські Церкви повинні звернути увагу на відродження моралі в європейській цивілізації. Тому ми і хотіли б разом і працювать. І ось коли справа стосується Україні, то ми закликаємо всі християнські Церкви разом, кожна в межах своїх можливостей повинна сприяти утвердженню моральних принципів в суспільстві.
І це утвердження моральних принципів стосується не тільки простих віруючих, а це, насамперед, стосується урядовців, тому що від їх морального стану залежить і керівництво всією державою, всім суспільством. Якщо вони будуть дотримуватися моральних принципів, то у нас не буде ні корупції, не буде несправедливого відношення до людей похилого віку, людей знедолених. Тому не може бути один мільярдер, не знає, куди свої гроші дівать, а другий не знає, за що купити хліб. Моральні цінності примушують людину турбуватися про життя всіх.
Марина ФІАЛКО: Але я б хотіла тут зауважити, що це зовсім не те, як ми чули ті заяви, що уряд готовий до посту. Це щось інше, так?
Філарет: Це щось інше.
Марина ФІАЛКО: Так, це більше, ніж оголосити, що весь уряд готовий до посту. Ми дякуємо вам, Ваша Святосте, ми маємо 2 хвилини до завершення ефіру, тому вислухаємо запитання слухачів. Прошу, ви в ефірі Радіо Ера-FM.
Олексій АНАНОВ: Добрий день. Будь ласка, лаконічно.
СЛУХАЧ: Раб Божий Петро, Київ. Христос воскрес!
Філарет: Воїстину, воскрес!
СЛУХАЧ: Скажіть мені, будь ласка, держава войовничого атеїзму, осколок Союзу, розділила майно, створила міжконфесійні негаразди. Чи цей розподіл міг бути іншим, і майно могли б Церкви самі поділити поверненням, даруванням і так далі? І побажання. В нових умовах в державі спокою і Церква повинна буть спокійна.
Марина ФІАЛКО: Дякуємо вам.
Філарет: Майно належить державі. І держава ще за радянських часів передавала в користування Церкві ті й інші храми, те чи інше майно. І тому самі Церкви не можуть розподіляти це майно, бо воно їм не належить. Вони можуть будувати свої храми, і тоді це буде належати їм, а те майно, яке належало державі, повинна держава сама розпорядитися, кому, якій громаді передати той чи інший храм.
Олексій АНАНОВ: Ми маємо результати нашого рейтингового опитування. І з короткими коментарями, я думаю, все ж таки, виступить наш сьогоднішній гість, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату. А запитували ми вас, чи сприятиме об’єднанню, на вашу думку, об’єднанню Православних християнських Церков в Україні те, що президент Ющенко у Великодню ніч відвідав служби різних конфесій. Результати такі.
Марина ФІАЛКО: “Так” відповіли 264 додзвонювачі, “ні” – 302. Тобто, різниця не дуже така велика.
Олексій АНАНОВ: Але, все ж таки, більшість вважає, що не сприятиме.
Марина ФІАЛКО: Що не сприятиме. Два слова пояснення, прошу, Ваша Святосте.
Філарет: Справа в тому, що якби відвідини президентом вирішували це питання, то ми б дуже швидко вирішили головну проблему, і тому, звичайно, праві ті віруючі, які говорять, що це не може корінним образом змінить ситуацію. Але самі відвідини…
Марина ФІАЛКО: Сприятимуть, власне.
Філарет: Сприятиме, ну, консолідації, налагодженню добрих стосунків між віруючими.
Марина ФІАЛКО: Між віруючими.
Філарет: І тому позитивне в цьому є, але не треба думать, що це буде кардинальна зміна.
Марина ФІАЛКО: Що це так дуже просто. Дякуємо, Ваша Святосте, за участь у нашій сьогоднішній програмі. Ще раз нагадую, що сьогодні з нами був предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
• http://www.era-fm.net/programs.php?act=parts&p=51&pp=755
УВАГА! Редакція РІСУ залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статтей, поданих у цьому розділі.
Коментарі
