Канон без території. Вселенський патріархат не підтверджує претензій Московської церкви на Україну як на свою «канонічну територію»
31.03.2005, [15:59] // Суспільство-дайджест //
Марія ОСТЕРСЬКА. — "Україна молода", 31 березня 2005 року
«Матір-Церква, Константинопольський патріархат, вважає, що її дочка — Московський патріархат — має ту канонічну територію, яка існувала в цій церкві до 1686 року», — заявив нещодавно під час зустрічі у Києві з Президентом України Віктором Ющенком глава делегації Константинопольського патріархату архієпископ Скопельський Всеволод (Майданський). Повiдомлення про це з'явилося на сайтi РIСУ. Архiєпископ Всеволод, український архієрей з Америки, який перебуває під юрисдикцією Константинополя, нагадав, що підпорядкування Київської митрополії Московськiй церквi було здійснено Патріархом Діонісієм без згоди Святого і Священного Синоду Великої Церкви Христової.
Ця заява стала іскрою для різноманітних навколорелігійних дискусій. Очікуючи на офіційну заяву Константинополя, експерти-релігієзнавці та ієрархи церков поділилися переважно на два «табори»: одні, перебільшено радіючи словам архієпископа Всеволода, уже малюють в уяві Україну як канонічну територію соборної Української православної церкви, інші, ревно турбуючись про добробут структур Московського патріархату, побоюються за свій вплив на українських теренах або ж страхають «санкціями» і прихильників автокефалії, і навіть сам Вселенський патріархат. Так, керуючий справами УПЦ МП архієпископ Митрофан в інтерв'ю Радіо «Свобода» сказав: «Ця заява збурила віруючих людей. І я вважаю, що це не є добрим проявом доброї волі з боку Константинопольського патріархату». Митрополит Володимир (Сабодан) нагадує, що офіційного рішення щодо канонічності тих чи інших територій ще немає.
Очікується, що погрози від МП погострішають після офіційної заяви Константинополя. Як зазначає релігієзнавець Юрій Чорноморець, Москва сьогодні на порозі сварки з усіма помісними православними церквами через свої агресивні «поради» і «вказівки». Адже, як пише прес-секретар УПЦ КП ігумен Євстратій (Зоря): «Ідея «Москва — Третій Рим» тепер сполучається зі спробою, в дусі епохи глобалізації, зробити Російську Федерацію одним з так званих центрів глобалізаційного процесу — і духовним, і політичним».
Озирнувшись на кільканадцять років, побачимо, що 10 січня 1991 року попередник патріарха Константинопольського Варфоломія патріарх Дмитрій у своєму посланні до патріарха Московського Алексія ІІ повідомляв, що Вселенська патріархія визнає канонічну православну церкву в установлених патріаршим та синодальним способом 1593 року (тоді Московську патріархію було визнано без Київської митрополії). Майже півтора століття перед тим, у 1459-му, собор у Москві проголосив незалежність Московської церкви від Київської митрополії.
У сьогоднішніх зустрічах представників Української держави з ієрархами вселенського православ'я багато хто вбачає «втручання держави у церковні справи». Так, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов охрестив заяву архієпископа Всеволода «наслідком політичної волі нової влади». Хоча, за словами експертів, жодна автокефалія (церковна незалежність), отримана церквами в ХІХ—ХХ століттях, не була одержана без певного втручання державної влади. Як зазначає релігієзнавець Андрій Юраш, Константинополь почав формувати нове бачення української ситуації ще з кінця 1990-х років. Однак жодного офіційного документа про бажаність визнання канонічної автокефалії Української церкви від Президента Кучми до столиці православ'я не надійшло. До Константинополя з таким проханням звернувся тільки тодішній Прем'єр Віктор Ющенко.
Тим часом активісти радикальних православних братств, що влаштовували у час президентських виборів кумедні «хресні ходи» на підтримку «благодатного Януковича», уже закликали громадськість створити в Україні південно-східну митрополію, підпорядковану безпосередньо Москві. За цими закликами також простежується перст конкретної держави...
• http://www.umoloda.kiev.ua/number/398/161/14405/
УВАГА! Редакція РІСУ залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статтей, поданих у цьому розділі.
Коментарі
