Прем’єр „ставить у трудне становище” також православних
01.12.2004, [15:00] // Суспільство-дайджест //
Луїджі ЖЕНІНАЗЗІ. - "Avvenire" (Італія), 28 листопада 2004 року
Церква, підпорядкована Московському Патріархату, була змушена підтримувати кандидата, прихильника Путіна. Але більша частина віруючих вийшла на площу для протесту.
На великий жаль благословення відбулося. Декілька днів перед виборами, в кінці жовтня Віктор Янукович привернув на себе увагу з боку митрополита Володимира – голови УПЦ МП. Урочиста церемонія відбулась у Печерській Лаврі, що є неначе серцем слов’янсьго православ’я. Янукович з’явився на одній з важливих частин святкування зі своїми тілоохоронцями перед митрополитом, який його благословив. Сцену зафіксували телекамери, після чого Янукович вийшов. Неприємне видовище, що поставило в скрутне становище всю єрархію, починаючи від того ж Володимира. „Він повинен був висловитися на користь Януковича – кандидата Москви, проте має приховану симпатію до Ющенка – президента проголошеного народом” - переконаний Андрій Стародуб, знавець Української Церкви.
В цій країні Православні Церкви поділені між собою: на чолі з Володимиром, підпорядкована Московському Патріархату, Автокефальна, очолена Філаретом, який самопрогосив себе Патріархом Київським, за що був екскомунікований російським Синодом, та незалежна Старообрядова, антирадянська, що і в свою чергу розкололась на дві гілки. Сутичка, що в ці дні протиставляє сторонників обидвох претиндентів на пост президента, без сумніву не могла залишити осторонь релігійний авторитет.
Автокефальні та старообрядовці на боці Ющенка. „Але є грубим спрощенням говорити, що УПЦ МП стала б на користь Януковича. Єрархії не подобається, що про це вона не може говорити відкрито. Є велика маса віруючих на стороні Ющенка”, — пояснює Костянтин Сігов, православний теолог з Києво-Могилянської Академії. Центр Києва переповнений численними демонстрантами. З іншого боку був помітний також єпископ, супроводжуваний декількома вірними похилого віку, які підносили плакати з зображенням ненародного Януковича. „Ганьба” — каже обурений отець Петро Зуєв, юне обличчя з бородою та запальний погляд. На його парохії св. Катерини, що в нижній частині міста вздовж річки, „з ста вірних вісімдесять вийшли на площу на підтримуку Ющенка”. Андрій Стародуб стверджує: „Це є один з багатьох парадоксів нашої Церкви. Єрархія повинна здати собі рахунок відносно тиску з боку Москви, оскільки віруючі ідуть своїм шляхом”. В іншому випадку не знайшлося би пояснення як так жителі Києва, де є більша присутність Церкви, підпорядкованої російському Патріархату, цими днями в більшості приєдналися до демонстрантів. „Є ризик глибокого віддалення Церкви від народу”, — говорить стурбований отець Зуєв, який разом з молоддю зі своєї парохії вийшов на площу протестувати проти фальсифікацій виборів, що мали місце минулої неділі. Та підсумовує з відчаєм: „Бракує чіткого звернення зі сторони нашої єрархії, бракує оцінення ситуації в світлі Євангелія, а не політичних переконань”. В православ’ї зв’язок між політикою та релігією є давньою проблемою, що пронеслася позаду багатьох непорозумінь. Таким чином, справи на Україні набирають ще більшої складності, тому що Православні Церви в Україні численні і вирішальним чинником є стосунки з Москвою.
„Потрібно було б зробити деякі роз’яснення”, — каже Костянтин Сігов. „Коли говориться, що Янукович — кандидат-прихильник Росії, чим протиставляється кандидату Ющенку — прихильнику Заходу, то цим самим перекручується реальний стан речей. Янукович не має жодних уявлень про поглиблення історичних та культурних звязків між Украіною та Росією. Не має жодних уявлень про Православну релігійність. Сутичка є не між Москвою та Києвом, але між громадським суспільством та номенклатурою без народного суду.
Переклад з італійської Івана Стефурака
УВАГА! Редакція РІСУ залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статтей, поданих у цьому розділі.
Коментарі
