Попівський спецназ. Московська церква разом зі штабом Януковича підготувала «хрестовий похід» на Київ
18.11.2004, [12:36] // Суспільство-дайджест //
Михайло БУБЛИК. - "Україна молода", 18 листопада 2004 року
Сьогодні центром Києва пройде політично-релігійна демонстрація: УПЦ МП та штаб кандидата Януковича проведуть тисячі зібраних з усього українського Сходу віруючих від Святої Софії до Лаври під гаслом «Православне Отечество у небезпеці». Узагалі-то в нашій державі церква відділена від держави, проте один з кандидатів вирішив знехтувати цією нормою. Адже «небезпека Отечеству» походить, як він вважає, не від нього самого, а ... від «раскольніка Ющенко». Принаймні так пояснив напередодні у своєму зверненні до пастви архієпископ Херсонський і Таврійський УПЦ МП Іонафан. Високопоставлений священик, передає УНІАН, закликав свій люд голосувати за Януковича і спорядив близько тисячі херсонських «істинно православних» на Київ.
Цілими спеціально зарезервованими потягами вірні Московського патріархату прибули до столиці. Власкор «УМ» Михайло Бублик спостерігав учора відправку луганських людей. Попи посідали в купейні вагони, а от старенькі та «братва» запакувалися в дешевенькі плацкарти.
У Києві остерігаються, що під час хресної ходи можуть бути провокації, в яких можуть звинуватити прихильників кандидата Ющенка.
У середу об 11.35 від першої платформи луганського залізничного вокзалу відійшов пасажирський потяг № 552-й «Дніпровський». Подія здавалася б надто пересічною, якби не одна дрібниця: у розкладі руху по вокзалу немає жодного поїзда, чий номер починався б на п'ятірку. Однак пасажири, як виявилося, були в курсі. На платформі їх зібралося явно більше тисячі. «Контингент» переважно складався з бабусь похилого віку, але можна було побачити й молодиків специфічного вигляду, яких у народі звуть «товстолобиками» або «бройлерами». Але найбільш помітними в натовпі були попи у своїх церковних «одностроях». Як вдалося з'ясувати, увесь цей люд зібрався їхати до стольного града Києва — вдарити хресним ходом по іміджу «розкольника» Ющенка.
Дещо дивувало те, що, навіть перебуваючи ще на «своїй» території, вірні Сабодана й Рідігера якось соромилися зізнаватися, куди їх везуть і навіщо. На щастя,таки — не всі. Дехто навіть намагався теоретизувати на задану тему, тобто про розкольницьку поведінку лідера опозиції. Виходило це в них не дуже переконливо, оскільки жодних доказів у «емісарів» не було (якщо не брати до уваги «пастирські» напучування місцевих сабоданівців), однак і особливої агресії вони не виявляли. Навіть незважаючи на те, що одна моя колега прикрасила себе помаранчевою символікою і відмовилася її знімати. Відчувалося, що «прочани» самі не дуже впевнено почувалися. Може, їм сказали, що в Києві їх можуть побити «націоналісти»? Чи вони самі того побоювалися, надивившись по місцевих телеканалах роликів, де «Силу народу» прирівнюють до штурмовиків?
Потяг подали вчасно. Складався він з 20 вагонів, з яких чотири чи п'ять були купейними. «Прочанам» у купейні сідати заборонили. У два чи три купейні сіли попи, однак далеко не всі — дехто пішов разом із паствою. Не виключено, по дорозі підсядуть ще попівські делегації, від МПЦ або ті ж самі «бройлери» — маршрут пролягає через Донецьку область. Шкода лише старих бабусь — нижніх полиць явно на всіх не вистачить.
Що стосується замовників акції та її фінансистів, то місцевий штаб Януковича й обласне керівництво геть відмовилися від своєї причетності. Не виключено, що це дійсно так. Я мало не в останню мить помітив людину із беджиком «Начальник поезда», встиг прочитати, що його прізвище Запольський, звати, здається, Петром. А сам він з міста Харкова. «А что? Самый обычный поезд», — роздратовано відповів на моє запитання харків'янин і зачинив двері. Трохи більше сказала людина, яка спершу назвалася начальником вокзалу. За словами начальника, замовники — донецькі, а сам потяг формували на Південній залізниці (тобто в тому самому Харкові). Здивувала реакція начальника на моє запитання, як його ім'я та прізвище: «Вы что, хотите, чтоб меня с работы уволили?!» Особисто я цього не хочу, і тому не повідомляю (хоча довідатися прізвище начальника головного вокзалу краю жодної проблеми не склало). Нехай буде анонім.
Поїзд показав хвіст, а на пероні залишалися ще купки людей — загалом десь до сотні. Як виявилося, всі бажаючі не вмістилися. А може, організація у попів виявилася не на рівні вимог «єдиного» кандидата?
• http://www.umoloda.kiev.ua/number/310/112/11219/
УВАГА! Редакція РІСУ залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статтей, поданих у цьому розділі.
Коментарі
