Протоієрей Георгій Коваленко: «Потрібно обговорювати проблеми та виклики, що постали сьогодні перед Церквою»
12.03.2008, [10:46] // Суспільство-дайджест //
"Православіє в Україні", 11 березня 2008 року
Ви стояли біля витоків сайту «Православіє в Україні». Розкажіть, що спонукало Вас взятися за цю справу? І як усе починалося?
Ідея з'явилася ще навесні-влітку 1997 року, коли в Інтернеті почали виникати перші православні російськомовні сайти. Один з них навіть називався «Православіє в Росії». От і виникло бажання створити сайт «Православіє в Україні». Ідеєю я поділився зі своїм правлячим архієреєм архієпископом Сумським і Охтирським Іонафаном, на той час керуючим справами УПЦ. Владика моє починання підтримав, і розпочалася робота.
Було зрозуміло, що слід створювати офіційний сайт не лише Сумської єпархії, але й усієї Української Православної Церкви. У цьому нам допоміг і досвід третьої людини, яку можна вважати фундатором православного Інтернету в Україні. Це Іван Васильович Сало, тоді голова Сумського відділення Нацбанку. У нього вже був Інтернет-сайт - перший у Нацбанку. Саме програмісти цієї організації і допомогли зробити пілотний дизайн та створити наш сайт за запропонованою структурою.
Коли сторінка була готова, ми наповнили її інформацією про Церкву, Предстоятеля, єпископат, єпархії, історію, святині тощо.
Першим веб-майстром цього проекту, що продовжив роботу програмістів з Нацбанку, а згодом створив і новий дизайн сайту, а також навчив мене писати теги та власноруч створювати Інтернет-сторінки, був Олександр Височанський.
Однак вже тоді стало очевидним, що сайт не може існувати без щоденного оновлення та стрічки новин. І тут на допомогу прийшов Святослав Речинський, тоді прес-секретар Блаженнішого Митрополита Володимира.
Коли всі матеріали були готові, ми разом з архієпископом Іонафаном поїхали до Владики на прийом, аби отримати благословення на запуск сайту у всесвітню мережу. Блаженніший уважно продивився усі матеріали і дозволив відкрити нашу «мережеву книгу» для користувачів Інтернету та вважати її офіційним Інтернет-ресурсом УПЦ.
Було це 11 березня 1998 року.
Якого результату від створення сайту Ви очікували? Чи справдилися Ваші сподівання?
Звичайно, важко було тоді уявити, що саме цей проект врешті-решт визначить напрямок мого служіння у Церкві...
А тоді була Інтернет-ейфорія. Здавалося, що за декілька років Інтернет увійде до будь-яких сфер життя людини. Ним будуть користуватися всі. Але минуло 10 років, однак того, на що ми сподівалися, не сталося. І хоча мережа розвивається, ми не думали, що за 10 років кількість користувачів УАнету не перебільшить 20% населення.
Ще я завжди сподівався, що прийде час, коли офіційний сайт УПЦ буде підтримуватися не дистанційно (із Сум чи Херсона), а безпосередньо з Київської Митрополії. І я нині тішуся з того, що ця надія стала реальністю. Із «Православія в Україні» вийшло два проекти: офіційний сайт УПЦ (orthodox.org.ua), де головним редактором є секретар Предстоятеля єпископ Переяслав-Хмельницький Олександр; і окремий Інтернет-портал «Православіє в Україні» (orthodoxy.org.ua) на чолі зі священиком Андрієм Дудченком і справжнім авторським колективом, регіональними кореспондентами і ювілейними віртуальними :) урочистостями з нагоди 10-річчя.
Яким би Ви хотіли бачити портал «Православіє в Україні» в майбутньому?
Позбавившись (в позитивному сенсі цього слова) від тягаря відповідальності офіційного сайту, хотілося б, аби портал «Православіє в Україні» став майданчиком для спілкування православних (і не тільки), місцем, де обговорюються проблеми і виклики, які стоять перед нашою Церквою і кожним християнином. Також ми вітаємо і різноманітну інтерактивність, організацію постійних веб-конференцій з цікавими людьми, розміщення більшої кількості компетентних та своєчасних коментарів, нових сервісів.
Чи доцільно давати на порталі новини про схизматичні церковні угруповання (розкольників)? Якщо так, то які?
Варто обговорювати проблему розколу, в т.ч. і з розкольниками. А новини про себе вони й самі дають. Також треба приділяти увагу проблемі окормлення української православної діаспори, активно реагувати на виклики сучасного секулярного світу.
Які українські православні сайти Ви відвідуєте? Назвіть найкращі.
orthodoxy.org.ua та orthodox.org.ua :)
Чого, на Ваш погляд, бракує православному УАнету сьогодні?
Не вистачає діалогу в найширшому розумінні: всередині Церкви, з тими, хто відокремився від Церкви, зі світом, насамкінець, діалогу між людьми. А якщо такий і відбувається, то йому бракує культури ведення дискусії. І ще дуже б хотілося, аби ця полеміка була поза політикою, в т.ч. і церковною.
Православний УАнет відчуває дефіцит христоцентричності та уважного ставлення до кожного відвідувача.
• http://orthodoxy.org.ua/uk/novini_sayta/2008/03/11/14811.html
УВАГА! Редакція РІСУ залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статтей, поданих у цьому розділі.
Коментарі
