Митрополит Онуфрій (УПЦ МП) про причини Голодомору: "Катюзi по заслузi". Коментар читача.
28.11.2008, [20:02] // Коментарі //
Євген МАЗУРЕНКО, вчитель (м. Чернівці)
З тяжким почуттям прочитав я, православний віруючий, невеличке інтерв'ю про Голодомор, яке надав сайту Інтерфакс єрарх Української Православної Церкви митрополит Онуфрій. У ньому він так описав причини Голодомору:
"Голодомор - это было вразумление, усмирение со стороны Господа нашей гордыни, которая восстала против себя самого, против бытия человека. Есть такое украинское выражение, немного вульгарное - катюзi по заслузi. Мы получили то, что заслужили. <...> Можно много спорить, искать виновных, но, если мы верующие люди, мы должны на это посмотреть с точки зрения духовной. Мы знаем, что произошло с нашим обществом после революции 1917 года, какое было восстание людей против Бога. Как разрушали храмы, уничтожали иконы, оскорбляли православные святыни. А Бог не бьет палкой, Бог другими способами вразумляет человека. <...> Мы сегодня и всегда молимся за тех людей, которые делали ошибки в жизни, это наши предки, мы просим, чтобы Бог их простил <...> Но этих людей нельзя возводить в ранг праведников".
Якщо слова митрополита передані агентством вірно, то виникає питання: у якого саме Бога вірує єрарх? Втім, постараюся на це питання відповісти пізніше.
Відомо, що Голодомор не був наслідком поганого урожаю – він був організований. Дуже конкретні люди свідомо замислили та скоїли цей злочин. Ці люди були комуністами. Вони були атеїстами. Вони ненавиділи Православ'я. Від Голодомору вони особисто анітрохи не постраждали – організатори сиділи у кабінетах у Москві та Києві, виконавці служили в НКВС і в армії. Саме ці люди і були катами, у прямому розумінні цього слова. І ось тепер виявляється, що коли православний єрарх говорить про винних у Голодоморі, то про цих його реальних винуватців він мовчить. Не виголошує ні єдиного слова. Анінайменшого звуку. Кого ж він бачить винуватцем, кого він прямо називає катом? Жертву!!!
На його думку, Голодомор був покаранням за те, що в ті роки "разрушали храмы, уничтожали иконы, оскорбляли православные святыни". Але хіба все це робили самі українські селяни? Може, саме українські селяни, знищені потім Голодомором, і зробили революцію 1917 року в Петрограді? Саме вони власноруч і знищували храми та ікони? Митрополит Онуфрій далі говорить: "А Бог не бьет палкой, Бог другими способами вразумляет человека ". Залишимо питання, що тривала смерть з голоду – це, мовляв, не "палка", а деякий "інший спосіб" у руках Божих. Який більше підходить у Бога для напоумлення. Але виникає питання: а кого саме Бог напоумив Голодомором? Мільйони загиблих селян, цілі родини, включаючи найменших дітей. У містах про голод тоді знали мало, а якщо хто і взнавав детально, то за поширення інформації про нього можна було сісти у в'язницю. Навряд чи голод був напоумленням для тих, хто не голодував і нічого про голод не знав. Ось так!
Але цікаво, а за що саме Бог хотів напоумити мільйони загиблих, включаючи сотні тисяч дітей, немовлят? Якщо в село приходять комуністи і забирають все зерно дочиста, залишаючи в селі всіх помирати з голоду – то це зовсім не злочин комуністів, це, виявляється, напоумлення Боже жителям села. Але за що? Та за те, що ті ж самі комуністи раніше в цьому селі прийшли і церкву висадили! Втім, комуністи відбирали зерно і в тих селах, де церкви стояли, тому щось тут не так, з "напоумленням" за храми і ікони... Та і як бути з не голодуючими областями Росії і інших республік СРСР? Там, напевно, церкви не підривали, оскільки голоду не було потім? Напоумляти голодною смертю українські села за знищення храмів необхідність у Бога, як бачимо, була, а Московську область – звичайно ж, ні.
Наспраді ж українські селяни дуже свято зберігали православні традиції. І тут вони представляли для комуністів небезпеку. Набагато легше було вбити українське село голодом за декілька місяців, ніж десятиліттями, покоління за поколінням перетворювати його жителів на атеїстів, що нічого не пам'ятають про Церкву Божу. Але як можна їх самих звинувачувати у тих злочинах, які ПРОТИ НИХ здійснювалися? Нічого при цьому не кажучи про реальних винуватців!
Якщо Голодомор був "напоумленням Божим", то потрібно визнати, що це не християнський Бог. Це не Бог любові, прощення, ні! Це бог сліпої помсти. Та цей бог і сам повністю сліпий – бо він мстить зовсім не тим, що підривали храми. Він напоумляє смертю зовсім не тих, хто проти нього повстав, а тих, у кого ще зберігається віра.
Але якщо слідувати логіці митрополита Онуфрія, то, напевно, і про мучеників, які постраждали від комуністів, потрібно буде сказати те ж саме. Не величання їм співати, а: "отримали те, на що заслужили"! Про якого-небудь розстріляного в тридцяті роки єпископа Російської Церкви можна буде сказати: це йому було напоумлення! напевно, погано пас він свою паству! здійснював помилки, ось і отримав.
Але цікаво, чи скаже митрополит Онуфрій про криваві гоніння на Церкву в роки СРСР те ж саме, що він сказав про Голодомор: "Катюзi по заслузi"?
УВАГА! Редакція РІСУ залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статтей, поданих у цьому розділі.
Коментарі (48)
Украина пострадала в1920-1930-х годах не "ЗА ЧТО-ТО", а "ДЛЯ ЧЕГО" - аналогично тому как один человек был при Пилате рождён слепым не за что-то, а для Славы Сына Человеческого - чтобы на обретении тем человеком зрения воздвиглась Слава Божия.
Если бы Украина не отдала себя на распятие злобным сталинским коммунистическим хорькам, то мир ВОЗМОЖНО бы и не узнал, что лицемерный прилизанный газетный образ "хорошего" совкового социализма - не более чем маска. И после голодомора мир узнал, что эта маска скрывала злобное чудище, пожирающее людей, а совсем не "новый мир".
Так что не "за что", а "для чего" - так же как и все жизненные потрясения Иова.
Возможно, с точки зрения Господа действительно были какие-то "грехи" у Украины, но это точка зрения Господа и мы её никогда не узнаем. Если кто-то желает говорить про "грехи" Украины, которые привели к голодомору, то пожалуйста ПРЕДСТАВЬТЕ ИХ ПОДРОБНО, с конкретным перечнем состава преступления, а не общими фразами. Иначе это будет фарисейский суд над Иисусом Христом: обвинение без состава преступления.
На жаль, дуже спрощені й помилкові, за суттю, уявлення про те, що в Старому Завіті діяв оди(іудейський - суворий і караючий), а в Новому - вже зовсім інший (власне, християнський - люблячий, прощаючий і милуючий) Бог досить поширені й популярні досі. Найбільш відверто і послідовно їх ще у 2-му ст. відстоював священнослужитель Маркіон, який був засуджений і відлучений від Церкви як єретик. Раджу всім його сучасним - фактичним - однодумцям і послідовникам дуже уважно проаналізувати, зокрема, текст НОВОЗАВІТНЬОГО Об'явлення св.Івана Богослова. І, особливо, ті його пророчі місця, де йдеться про жахливі й трагічні наслідки, які спіткають величезні маси людей за їхні тяжкі злочини і переступи...
Шановні панове Українці і Чолов'яги! Погано ми з вами знаємо й аналізуємо нашу національну історію. В тому то і справа, що в 1918-19, 1939-40 та 1944 рр. більшовицька Москва не змогла поставити на коліна МАЛЕНЬКУ Фінляндію (яка, до речі, попервах очолювалася своєю - здебільшого ІНОЕТНІЧНОГО походження елітою) саме через її майже всуцільну національну єдність. А от ВЕЛИКА Україна ще й досі і близько не спромоглася на щось подібне!!! І так уже історично повелося. На превеликий жаль.Так що, мабуть, не варто так надміру затято лаяти та проклинати когось іншого. Не думаю, що Господь апріорі буде й надалі дуже благословляти й оберігати народ, який упродовж століть те й робив, що чи не постійно - на потіху зовнішнім ворогам - так безбожно чубився, сварився і масово нищив одне одного. Серйозне загальнонаціональне усвідомлення цього і, як вислід, наше щире всесуспільне ПОКАЯННЯ і ВЗАЄМОПРОЩЕННЯ - ось що нині може широко відкрити над Україною Небесні Вікна для потужного дощу Господніх ласк і благодатей!..
Надзвичайно чіткий, тверезий та вичерпний коментар Українця про неправославність та юдейську "старозавітність" владики Онуфрія.
Підтримую "Чолов"ягу",а Костянтину, який, нібито, дуже добре знає Старий Завіт, хочу сказати, що старозавітня мораль і її заповіді стали предметом особливої уваги Ісуса Христа.Він рішуче змінив сам принцип стосунків між людьми незалежно від їх національності,віри і статі,поклавши в основу любов: "Тому кажу вам,якщо праведність ваша не переважатиме праведності книжників і фарисеїв,то ви не ввійдете до Царства Небесного. Ви чули,що було сказано древнім:не вбивай, а хто вб"є - підлягає суду. Я ж кажу вам,що всякий,хто гнівається на брата свого даремно - підлягає суду... ви чули,що було сказано: око за око, зуб за зуб. А Я вам кажу не противитись злу... щоб ви були синами Отця вашого Небесного". Друже Костянтине,Ви захищаєте невігластво і неправославність владики Онуфрія, який про невинно убієнних висловлюється:"катюзі по заслузі",він наголошує,що це кара Божа на український народ. Антоній Великий (якщо владика про такого чув)вчить нас,що Бог не карає,а любить,а любов не має ненависті,тому і не може карати. Якщо йти за логікою владики:"катюзі по заслузі", то розп"яття Ісуса Христа злочинцями, численні катування святих,мучеників в т.ч. катування голодом - це що, не є злочин, це називається:"катюзі по заслузі"? Чи як, Костянтине? Голгофський Хрест Спасителя нашого вчить нас обережності в оцінці людських страждань. Хіба розп"яття Христове було покаранням Божим для Нього? Ні! Тому невинне страждання Українців необхідно уподібнити стражданням праведного Іова, яке має виявити справжніх Синів БОЖИХ і їхніх справжніх катів.
Вони ж, гебешні єпископи, кричать на всіх перехрестях що ми ОДИН НАРОД!!! Якщо ми один народ, то чому ж постраждала тільки одна частина народу. До речі галичани теж не зазнали голоду, бо не була у складі СРСР. Це якась вибіркова дія "Божого покарання" одного народу.
Цей злочин ніяк не можна назвати Божим покаранням українського народу, як про це каже митр. Онуфрій. Якщо це і є "боже покарання", то не нашого, нехристиянського, лукавого "бога". Мені більше до вподоби слова митр. Володимира з цього приводу, які я наводив нижче.
Цікаві думки у вас панове "патріоти". Ви мабуть, московські патріоти, якщо таке пишете. Або помічники Березовського, якого старанно вибілюєте у своїх коментарях, який теж дуже далекий від любові до тієї землі, на якій він живе. До речі хтось там у коментарі казав що він українець. Це не так. Митрополит Онуфрій (Березовський) єврей, він ніколи цього не приховував.
Цікаво виходить. У ХХ ст. Москва здійснила більшовицький переворот з мільйонами жертв. У 18-му Москва експортувала цей сатанизм в Україну, зробивши і тут переворот з столцею у Харкові. Війська Муравйова стріляють по Лаврі та захоплюють Київ. З Фінляндією не вийшло... Там голоду не було. У 20-х роках більшовицько-єврейська Москва розв"язала масштабні військові дії на всій території майбутнього СРСР з мільйонами жертв. У 20-х роках масонсько-більшовицька Москва оголошує війну проти Церкви з сотнями тисяч новомучеників. Знищує монастирі, храми. Церкви одна за одною злітають у повітря. Віруючих переслідують та ув"язнюють. Священиків, єпископів, монахів ув"язнюють та страчують. У 30-х роках Москва шляхом штучного голоду "вирішує національне питання" в Україні з мільйонами жертв. Документів у архівах про ці всі "діяння" справжніх КАТЮГ більш ніж достатньо. Після цієї смертельної московської інвазії московські церковні діячі та кагебешні єпископи насмілюються ВИПРАВДАТИ злочини Москви ХХ століття Божим Промислительством на нашому народі. Нічого дивного - це їхнє завдання, покликання. Для того вони і тут є. Пріказ із Центра. Вони його і виконують, а "патріоти" ведуться. А тепер скажіть як САМЕ постраждала Москва з 1917 року і до сьогодні? Може голодом? Може війна туди прийшла? Може німці там масові розстріли влаштовували, як в Україні? Вони ж, гебешні єпископи, кричать на всіх перехрестях що ми ОДИН НАРОД!!! Якщо Б
Між іншим, Патріот України має певну рацію. Є гріхи і відповідальність за них персональна, а є й колективна, у т.ч. - всесуспільна, загальнонаціональна. Ось, приміром, як воістину пророче писав про подібне один київський літопис ще на початку ХІІ ст.: "Нехай ніхто не посміє сказати, що Бог нас ненавидить! Щоб того не було. Кого Бог так полюбив, як нас полюбив? Кого так шанує, як нас прославив та підніс? Нікого ж! І коли більше Господь гнів Свій підніс на нас, то тому, що ми були шановані більше всіх та поповнили гріхи, гірші від усіх. Бо ми просвічені більше від усіх, Господню волю знаючи, ми злегковажили її в гордості і в гордості ми є карані більше всіх" (Цит. за: І.Ортинський. Хрищення, хрест та харизма України. Рим, 1988, сс.164-165). А постійні незгоди, чвари і ворожнеча, котрі - звичайно, не без "дружнього" втручання ззовні - часто-густо (і, що особливо прикро, - у часи піднесення національно-визвольних змагань!) виливалися у великомасштабні жорстоко-криваві розправи і братовбивства, супроводять, як добре відомо, ледь не всю українську національну історію! І за ці нерозкаяні велики і тяжкі - смертельні гріхи колись треба було відповідати!
Глибинні ДУХОВНІ чинники, які спричинили в Україні геноцид-Голодомор 1932-1933 рр., на мою думку, важко звести до якогось простого одного знаменника. Їх було, принаймні, кілька. Проте, вважаю, ніяк не можна обминути, до прикладу, таку - досить серйозну й тяжку і прикру провину наших батьків і дідів, як жорстокі масові братовбивства, які захлиснули українські терени під час воєнних дій 1918-1921 рр. Це тоді, коли, збурені, засліплені запеклою заздрістю і ненавистю, брат йшов проти брата, сусід - сусіда, співвітчизник - співвітчизника. І сталося, що, як пророче предрік про це один з видатних діячів тогочасної української революціі, "у крові" жертв цих нещадних, але безглуздих, згубних і руйнівних людиновбивств, "потоне українська свобода". Або, як каже про подібне Сам Господь у Св.Письмі, "і вилив Я гнів Свій на них за ту [братню] кров, яку [рясно] проливали вони на [цю Мою святу] землю, та бовванами своїми занечистили її" (Єз.36:18). І, як сумні й трагічні висліди, - на Україну впали страшні голодомори. Спочатку 1921-1922 рр., а затим - набагато жахливіша катастрофа 1932-1933 рр. А знаряддям цього Божого суду Господнім Промислом був використаний... переможець - злочинний богоборчий московсько-більшовицький режим. Щож - схоже і аналогічне в історії багатьох народів (у т.ч. й, власне, українського!) було вельми чимало разів...
"Церковь считает голодомор «постом от диавола», преступлением человеконенавистнического атеистического режима, потерявшего страх Божий и образ человеческий". Митрополит Владимир в інтерв"ю газеті «Известия в Украине», 21 грудня 2008 року
"Катюзі по заслузі" - це сказав інший митрополит "іншої церкви"???
За пораду почитати Писання -- дякую! Що таке "книжки Філарета"? Назовіть хоч одну.
Сторінки коментарів: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 наступна
Коментарі
