КИЇВ — Міжнародна наукова конференція «Церковний спів: проблеми джерелознавства, текстології, виконавської інтерпретації», присвячена пам’яті протоєрея Іоанна Вознесенського, відбувалася у Києві від 2 до 5 жовтня з благословення Предстоятеля УПЦ (МП) Митрополита Володимира. У заході взяло участь більше 20 фахівців з України, Росії, Білорусі та Грузії.
Організаторами форуму виступили Троїцький Іонинський монастир, Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова та Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.
Як повідомляє «Православіє в Україні», конференція була присвячена 1020-річчю Хрещення Русі, 175-річчю Національного педагогічного університету, 95-річчю Національної музичної академії та 90-річчю Національної бібліотеки України.
Відкриття наукового форуму з церковного співу відбулося 2 жовтня у Національній музичній академії. У рамках конференції у Першій філії Національної бібліотеки відкрили виставку матеріалів про життя і наукову діяльність протоєрея Іоанна Вознесенського.
Для православних музикознавців провели 2 екскурсії по Києву: по історичних пам'ятках Києва та «До джерел тихої молитви: печерні монастирі Києва». У Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври 4 жовтня для учасників конференції звершили Літургію, під час якої співали саме древніми церковними розспівами.
За інформацією «Православ’я в Україні», особливо учасники конференції відзначили доповідь московського професора Анатолія Конотопа, який розповідав про свої дослідження «Канону на розп'яття Господнє і на плач Пресвятої Богородиці» у розспіві триголосся ХVII століття.
Директор Мінського міжнародного фестивалю православних піснеспівів, кандидат мистецтвознавства Лариса Густова, присвятила свої 2 доповіді історії богослужбового чину ХV-ХIХ років та особливостям регентської творчості. «Якість церковної молитви залежить від якості звучання церковного хору, — зазначила вона, додавши, що хор повинен «створювати молитовну атмосферу і священнослужителям, які здійснюють богослужіння, і прихожанам, які моляться». У зв’язку з цим вона виділила такі якості, які повинен плекати у собі церковний співець: віросповідна обізнаність та духовне просвітлення; здатність сприймати богослужбові образи; відповідний характер звучання власного голосу.
Організатори заходу планують невдовзі видати збірку матеріалів конференції та започаткувати регулярні зібрання для обміну досвідом та плідної праці.
Останній форум церковних музикознавців проходив у Києві 3 роки тому, під час передостаннього фестивалю православних хорів «Глас Печерський».
“Поки що римо-католицькі ЗМІ переважно інформують українців про життя Церкви, а не формують їх” 13.11.2008 // У гостях: Олександр ДОБРОЄР, директор Європейського інституту соціальних комунікацій, богослов, соціолог, журналіст. Був засновником першої прес-служби у Римо-Католицькій Церкві в Україні; керівник прес-служби (2003-2006) і прес-секретар (2005-2006) Одесько-Сімферопольської єпархії РКЦ. Ініціатор і учасник багатьох суспільно значущих наукових, культурних та медіа-проектів
• 
надрукувати
КИЇВ — Міжнародна наукова конференція «Церковний спів: проблеми джерелознавства, текстології, виконавської інтерпретації», присвячена пам’яті протоєрея Іоанна Вознесенського, відбувалася у Києві від 2 до 5 жовтня з благословення Предстоятеля УПЦ (МП) Митрополита 
