надрукувати

У київській мерії обговорили проект Програми розвитку державно-церковних відносин на період до 2012 року

09.09.2008, [10:35] // Державно-конфесійні відносини //

— КИЇВ – У столиці відбулося розширене засідання Київської міської ради Церков і релігійних організацій при міському голові. У засіданні взяли участь крім представників міської влади також представники Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО), керівники інших чисельних релігійних спільнот столиці, а також Голова Держкомнацрелігій Олександр Саган. Діалог з учасниками від імені мера вів його заступник Сергій Рудик. Сам міський голова через нараду в Президента не зміг взяти участі в обговоренні. Детально про перебіг зустрічі розповідає кореспондент РІСУ Світлана Ярошенко.

Вступне слово мав секретар Київради Олесь Довгий. Він подякував представникам різних конфесій за толерантне ставлення один до одного, що дає змогу столиці вважатися зразком добрих міжконфесійних відносин. Олесь Довгий відзначив факт позитивної співпраці Київської мерії і релігійних організацій у питаннях землевідведення під будівництво храмів, взаємовідносин з міським бюджетом, у питаннях проведення заходів різними конфесіями, а також в питаннях майнового та духовного характеру.

Секретар міськради повідомив, що уже затверджено програму реконструкції церков: Десятинної, Іллінської та церкви пророка Іллі на вул. Жилянській.

Черговий пункт співпраці, який відзначив Олесь Довгий, це фінансування мерією багатьох благодійних проектів, зокрема, зведення будинків для безпритульних і престарілих, та для людей з особливими потребами. Також з першого вересня в старших класах столичних шкіл запроваджено вивчення «Християнської етики».

Проект Програми розвитку державно-церковних відносин на наступних чотири роки представила Ольга Власенко, начальник Управління у справах національностей і релігій. Мета і основні завдання Програми, говориться в проекті, полягає у «створенні умов для забезпечення конституційного права мешканців столиці на свободу совісті, остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики Колишнього Союзу РСР щодо релігії, забезпечення відновлення порушеної справедливості, захисту прав і законних інтересів релігійних організацій, дальшого процесу їх морально-політичної реабілітації, поліпшення відносин взаємної релігійної і світоглядної терпимості».

Загалом зміст проекту документа викладений у чотирьох розділах, що характеризують конкретні напрямки роботи: 1) сприяння діяльності релігійних організацій; 2) загальноміські заходи і відзначення релігійних свят українського народу; 3) Спільна програма дій Київської міської державної адміністрації та благодійних релігійних організацій з метою надання соціальної допомоги малозахищеним верствам населення; 4) науково-просвітницька робота та інформаційне забезпечення.

Обговорення представленої Програми можна умовно розділити на дві частини: перша – висловлення виступаючими подяк за можливість відкритої співпраці і за уважне ставлення до життя їх релігійних громад. Так, наприклад, владика Митрофан (Юрчук), архиєпископ Білоцерківський і Богуславський УПЦ (МП) подякував за відведену ділянку під будівництво кафедрального собору, а єпископ Васильківський УПЦ КП Євстратій (Зоря) сказав вдячне слово за підтримку і сприяння у святкуванні 1020-річчя Хрещення Київської Русі та 900-ліття Михайлівського Золотоверхого собору. У свою чергу шейх Ахмед Тамім, муфтій України, висловив вдячність за привітання міського голови з нагоди початку цьогорішнього Рамадану. «Для нас вперше отримувати таке вітання від мера столиці», — сказав шейх.

Щодо другої сторони обговорення, то тут учасники зустрічі висловили свої критичні зауваження та претензії. Олександр Духовний, головний рабин Києва та України громад прогресивного юдаїзму попросив насамперед змінити назву Програми – не «державно-церковні відносини», а «державно-релігійні», адже тут мова не йде про співпрацю винятково з Церквами. Також він зробив зауваження щодо впровадження у школах курсу «Християнська етика». «Може ліпше викладати «Основи релігійної етики», — запропонував рабин з огляду на поліконфесійність, яка присутня в столиці. Зауваження стосовно цього курсу зробили й інші юдейські представники, а також мусульмани.

«Хотілося б, щоб Київ був не лише культурно-економічним цетром, а й духовним», — висловив наполегливе побажання Михайло Паночко, старший єпископ Всеукраїнського союзу церков християн віри євангельської. Він сказав, що наше суспільство є духовно хворим, і навів приклад масштабних концертів «різних збоченців», за словами Паночка, куди приходять і представники влади. Натомість запрошення на заходи церковних спільнот ігноруються. Єпископ сказав, що прагне, аби київська влада ставилась однаково до всіх конфесій, а не чітко виявляла свою підтримку лиш окремим Церквам. «На наші листи і звернення ніхто не реагує, а хотілося б, щоб більше зауважували наші потреби», — сказав Михайло Паночко. – «Ніхто так не терпить владі, як Церква. Ми хочемо, щоб політики не були такими черствосердними».

Багато учасників, поміж іншим, жалілися на «непроходимість» чиновницьких лабіринтів, на бюрократичні перешкоди, які блокують важливі проекти і рішення, на відсутність пільг на комунальну плату, яка для релігійних громад є такою ж, як і для комерційних структур.

Розглядалась і можливість налагодження міжконфесійних відносин. Учасники зійшлися на думці, що релігійні громади просто мало знають один одного, тож варто запровадити ознайомчі просвітницькі зустрічі, семінари.

Заступник Київського міського голови запевнив, що жодне з висловлених зауважень і побажань не залишиться поза увагою. Багато питань відразу переадресовував начальнику Головного управління у справах національностей і релігій КМА. «Стукайте сильніше, і у двоє дверей одночасно», — заохотив не здаватися Сергій Рудик.

Затвердження представленої Програми розвитку державно-церковних відносин у м. Києві на період до 2012 року відбудеться після опрацювання всіх пропозицій, які Церкви та релігійні організації столиці мають подати до першого жовтня нинішнього року.

«Якою є динаміка діалогу міської влади і релігійних спільнот Києва, а також яке значення і місце нинішньої зустрічі цих взаємовідносинах», — з таким питанням кореспондент РІСУ звернулась до Ольги ВЛАСЕНКО, начальника Головного управління у справах національностей і релігій КМА.

«Динаміка цього розвитку є позитивною, — говорить Ольга Власенко. — Свідченням цього є і створення у червні цього року нашого Управління. У цій сфері є багато питань проблемного характеру. Гадаю, що спільними зусиллями нам вдасться їх подолати. Наша співпраця – це взаємодоповнюючий процес, який необхідний для спільної справи – розвитку людини. Ми хочемо цю роботу зробити системною і програмною, а не просто виходом на пусту «говорільню». Прикладом цього і є представлена нині Програма розвитку до 2012 року.

Сьогоднішня зустріч є практично центровою. Тому що до цього часу ми займалися напрацюваннями. Була відсутня системність, і багато питань не знаходили свого вирішення. І ми дуже готувалися до цієї зустрічі. Як розробники Програми, ми хотіли почути думку кожного щодо його бачення наших взаємовідносин. Тож обговорення і пропозиції релігійний громад допоможуть нам реалізувати заплановане».