В УПЦ (МП) розповіли про підсумки візиту в Україну Предстоятелів Константинопольської та Російської Православних Церков
29.07.2008, [11:01] // Міжправославні відносини //
— КИЇВ — «Підсумки є абсолютно позитивними і важливими для України як для держави, для українського суспільства і для української Церкви. Вони важливі і для нашого сьогодення, і для перспектив: перспективи об`єднання українського Православ`я і консолідації нашого суспільства та для перспектив зміцнення української держави», – заявив зібраним в ПК «Україна» журналістам керівник Відділу зовнішніх церковних зв`язків УПЦ (МП) архимандрит Кирило (Говорун).
“Чому Константинопольський Патріарх усе ж таки не сприяв визнанню канонічності т. зв. “релігійних угрупувань”, і яка їх доля на тлі візиту Константинопольського та Московського Патріархів в Україну?” – таким було питання № 1 на прес-конференції.
Архимандрит відповів, що їх ця проблема дійсно турбувала, бо вони спостерігали певні “сепаратистські переговори”, що мали характер різнопланової двосторонності: Константинополь – українська держава, Константинополь – представники “розкольницьких груп”, “розкольницькі групи” – держава. “Але це неправильний формат обговорення української церковної проблематики”, – говорить о. Кирило. Він вважає, що для “врачування” проблеми потрібно залучати і Московський Патріархат, а не вести обговорення за його спиною. Адже він зацікавлена сторона, тому повинен бути повноцінним учасником переговорів. Більше того, за словами архимандрита, візит Московського Патріарха показав, що РПЦ зацікавлена в тому, щоб розкол в УПЦ був “уврачований” і щоб Православна Церква в Україні зберегла єдність з РПЦ.
О. Кирило (Говорун) особливо відзначив важливість розмови Варфоломія І і Алексія ІІ, що відбулася 27 липня в резиденції Митрополита Володимира. У цій зустрічі віч-на-віч Патріархи вирішили надалі діяти узгоджено. Обидва погодились на думці, що подолання українських розколів має здійснюватись послідовно канонічним шляхом. Архимандрит запевняв, що до обговорень, звісно, залучатимуть і тих, що в розколі.
То до чого ж договорилися церковні Предстоятелі? Чи виробили якийсь план вирішення проблеми? Керуючий зовнішніми церковними зв`язками УПЦ (МП) сказав, що в тій розмові не йшлося про конкретні кроки, а про контекст вирішення проблеми українського Православ`я. Він також сказав, що вже давно ведеться обговорення цієї теми, а розмова Патріархів стала тим довгоочікуваним імпульсом для наступних дій. О. Кирило зробив наголос на тому, що процес об`єднання буде багатостороннім, а провідними гравцями будуть Вселенський і Московський Патріархи.
А як же з автокефалією? Наскільки віддалений той горизонт, на якому вона майорить? Архимандрит відповів, що це питання навіть не фігурувало в офіційних розмовах і виступах під час цих святкувань. Бо попередньо треба вирішити питання про об`єднання Церков. “Лише при наявності консенсусу між українськими православними можлива мова про автокефалію”, – сказав священик і запевнив, що це позиція двох Патріархів.
Щодо моделі вирішення проблемного питання українського Православ`я, то о. Кирило бачить єдиний вихід – будувати Помісну Церкву на основі УПЦ (МП). Він заявив: “Ми вважаємо, що лише УПЦ (МП) володіє необхідним потенціалом, щоб об`єднати навколо себе роз`єднані Церкви”.
“Але чи хоч є серед духівництва усвідомлення необхідності автокефалії?” – не вгамовувались журналісти. Архимандрит запевнив, що серед духівництва існує плюралізм думок і вкотре розповів про досить широкі правові можливості УПЦ (МП). “Нам закидають ніби ми є п`ятою колоною Москви. Але це нонсенс, бо в нас існує великий плюралізм думок. І у великій мірі Церква відбиває настрої суспільства, де є люди, орієнтовані на Захід, а є і з проросійськими поглядами”, – сказав о. Кирило і додав, що УПЦ (МП) є найбільш вільним відбитком суспільства.
На запитання кореспондента РІСУ, Світлани Ярошенко, про те, коли ж можлива та довгоочікувана єдність, архимандрит Кирило (Говорун) відповів: “Це один Бог знає. Але я думаю, що це може статись. Хоч і залежить воно від політичних чинників, від нашої влади. Зараз раптово в цей процес втрутилась Константинопольська Церква. І це новий додатковий чинник. Це втручання, так як його замислила держава, на нашу думку, може відкинути створення єдиної Помісної Церкви назад. За інших умов, залучення Константинопольського Патріархату до вирішення українських проблем може прискорити процес об`єднання української Церкви. Тобто чинників є дуже багато, і все залежить від того, як вони будуть розвиватися і чи будуть гармоніювати між собою. Якщо буде плідна співпраця всіх Помісних Церков, включаючи Константинопольську і Московську, а також співпраця й української влади, то це пришвидшить процес”. Кореспондентка запитала: “Чи ведеться діалог з УПЦ КП та УАПЦ, і яким він є?” О. Кирило відповів: “Так, діалог ведеться. Є формальні і неформальні контакти. І я можу констатувати зближення наших позицій по дуже багатьох питаннях.”
В Україні мова, а не язик. Коли на 50-й день після воскречіння І.Х. на Діву Марію та апостолів зійшов СВ. Дух- вони почали розмовляти іншими мовами. Московське царство, що має язик, замість мови є міткою від Бога сатани, Божа благодать сильніша за нечистого-лукавого. Тому то і відступ із споконвічної української території окупаційного імперського язика разом із зміїним кодлом є процесом неминучим. Нам побільше молитись для здійснення задумів Всевишнього !
спостерігач (128 днів тому)
Висновок мій такий: таки добре, що держава запобігла тому, що святкування 1020 ліття не став тріюмфом московської патріархії. Мусіла наша держава це зробити, бо відсутній достаточний рівень українськости у самому УПЦ-МП. Схилений Митр. Сабодан промовисто символізує цей тягар довговікового московського ярма.
Коментарі
Хочете отримувати новини РІСУ на свою поштову скриньку? — Підпишіться
“Поки що римо-католицькі ЗМІ переважно інформують українців про життя Церкви, а не формують їх” 13.11.2008 // У гостях: Олександр ДОБРОЄР, директор Європейського інституту соціальних комунікацій, богослов, соціолог, журналіст. Був засновником першої прес-служби у Римо-Католицькій Церкві в Україні; керівник прес-служби (2003-2006) і прес-секретар (2005-2006) Одесько-Сімферопольської єпархії РКЦ. Ініціатор і учасник багатьох суспільно значущих наукових, культурних та медіа-проектів