надрукувати

Україна і Білорусь домовились співпрацювати у сфері релігій і національних меншин

06.06.2008, [10:56] // Міжнародні відносини //

— КИЇВ — У Державному комітеті України у справах національностей і релігій 4 червня відбулося підписання Міжвідомчої угоди Держкомнацрелігій України та Уповноваженого у справах релігій і національностей Ради Міністрів Республіки Білорусь Леоніда Гуляко. Згідно з цією Угодою, сторони зобов`язуються підтримувати діяльність громадських об`єднань національних меншин, сприяти в організації заходів, спрямованих на збереження етнічної, культурної та мовної самобутності, а також ділитися досвідом і обмінюватись інформацією з регулювання міжнаціональних, державно-церковних та міжконфесійних відносин.

Коментуючи підписання Міжвідомчої угоди, Голова Державного комітету України у справах національностей і релігій Олександр Саган зазначив, що на даному етапі суспільного розвитку наших держав, вплив релігії та релігійних організацій, етнічних спільнот значно зріс, і від регулювання проблем у цих сферах багато в чому залежить політична і соціальна стабільність як України, так і Білорусі.

«Підписуючи Угоду, ми виходили із взаємної зацікавленості в ефективному вирішенні завдань, пов`язаних з регулюванням відносин наших держав і релігійних організацій та міжконфесійних відносин, у співробітництві зі збереження стабільних міжконфесійних та міжетнічних відносин на територіях України та Білорусі, що, у свою чергу, має велике значення в поглибленні взаємин між нашими державами», – наголосив О. Саган.

Під час спільної прес-конференції, 5 червня в «Укрінформі», Уповноважений у справах релігій та національностей Ради Міністрів Республіки Білорусь Леонід Гуляко особливим чином відзначив те, що цей візит в Україну і його зустрічі із співвітчизниками показали, в якій «затишній атмосфері живуть білоруси в Україні».

На запитання кореспондента РІСУ Світлани Ярошенко – «А як в Булорусі почуваються українські громади, зокрема, релігійні? І як держава сприяє забезпеченню їм свободи совісті?», Л. Гуляко відповів: «Насамперед, є Закон. У 2002 році написані поправки до старого Закону, що зробило його, по суті справи, новим. Він називається «Про свободу совісті релігійних організацій». Там прописані всі взаємовідносини на законодавчому рівні. Держава вибудовує однакове ставлення до всіх релігійних конфесій. Але за кількістю вони, безумовно, різні. І, відповідно, деякі питання вирішуються з врахуванням цього. У кількісному плані ситуація така: на сьогодні в Республіці проживає 9 млн. 860 тис. людей, 50% з них декларують себе віруючими. Конфесійна статистика: 82% – православні, 12% – католики, 6% – 14 новітніх протестантських напрямків, а також лютерани, мусульмани, юдеї і т.д. Цікавим є факт, що коли у православних 97% служителів це громадяни Білорусі, то в католиків 50% – запрошені з-за кордону. Тому в нас діє дві католицькі семінарії, де готуються місцеві кадри. Але також Радою Міністрів затверджене Положення про запрошення священнослужителів з-за кордону для проведення релігійної діяльності. Тому я не готовий сказати, що десь є конфліктна ситуація, за винятком, можливо, іноді на побутовому рівні. У нас сьогодні є 30-40 тис. мусульман. У переважній більшості, це татари, які вже 600 років як переселилися до Білорусі. І на даний момент у Мінську будується мечеть. Також в нашій столиці є синагога».

Леонід Гуляко розповів, що між державою і Білоруською Православною Церквою, як із найбільш чисельною, є угода, за якою держава зобов`язується надавати допомогу у відновленні храмів, але насамперед тих, які є пам`ятниками історії культури. “Але це робиться не лише для православних, – говорить Л. Гуляко. – Допомагаємо також й іншим конфесіям. Наприклад, у тому ж Мінську відновлено католицький кафедральний собор Пресвятої Діви Марії. Держава вклала 600 млн. дол. у відновлення фресок. Адже це пам`ятка історії культури. І таких прикладів є багато”.