надрукувати

Сандей Аделаджа пояснив роль його Церкви не лише на ниві душпастирства, а й в громадсько-політичному житті України та світу

03.06.2008, [14:42] // Харизмати //

— КИЇВ — «Як за 14 років свого існування Церква «Посольство Боже» стала найбільшою харизматичною Церквою в Європі? Чому Леонід Черновецький знову переміг у виборах міського мера? Чому і наскільки активна роль Церкви "Посольство Боже" в громадському та політичному житті Києва?» – такими були центральні теми, запропоновані для розмови з пастором Сандеєм. Інтернет-конференція відбулася в прес-центрі Інформаційного агентства ЛІГА БізнесІнформ.

«Посольство Боже» – не просто догматична Церква. Це, насамперед, плацдарм освіти, мудрості і розуміння, який піднімає людей і робить їх здатними до життя. Люди, котрі ходять у цю Церкву, стають освіченими, їм під силу вирішувати і громадсько-політичні завдання», – цими словами Сандей Аделаджа пояснив успіх своєї Церкви не лише на ниві душпастирства, а й в громадсько-політичному житті України та світу.

Учасників конференції бентежило поєднання понять «Церква» і «політика». «Чи не суперечить це Біблії і як на це дивиться Бог?» – звучали запитання. «Політика не може суперечити Біблії, тому що Бог створив політику, як і все видиме і невидиме, щоби все це прославляло Його», – відповів пастор.

Щодо мера Києва, Леоніда Черновецького, Сандей Аделаджа сказав: «Він прийшов у крісло мера, будучи заможною людиною. Він не міг відмовитися від зарплати, та його зарплата йде у фонд малозабезпечених людей в Києві. Дай Боже, щоб усі наші політики стали такими». На запитання «які міроприємства проводила Церква для перемоги Л. Черновецького, і в чому полягає рецепт подібного успіху?», Аделаджа відповів: «Великої таємниці немає. Перше – потрібно стати істинно віруючою людиною, яка читає Біблію і ходить до Церкви. Друге – потрібно показати своїми справами, що ви любите людей і робите для цього відповідні дії. І тоді всі побачать у вас образ Христа, і не потрібно буде агітувати, за вас просто проголосують».

Під час конференції було багато запитань про те, чому пастор Сандей не проповідує в себе на батьківщині, а саме в Україні? Причому, учасники розмови не трудилися в добиранні слів: «Чого ти взагалі сюди приперся?», «Боже, звільни нас від афроукраїнців! Всі геть додому в рідну Нігерію!», «Повертайся на свою плантацію!». Стосовно таких доброзичливців пастор Сандей виловив припущення, що «вони самі ще не вийшли зі свого колгоспу».

З іншого боку Сандею Аделаджі сипалися слова вдячності: «Велике Вам спасибі за Вашу титанічну працю для наших людей! Багатостраждальна Україна побачила світло спасіння через Вас! Дякуємо, що Ви повернули до життя з наркотичної залежності наших дітей! (…) Низький Вам уклін і величезна любов!».

Таку різноплановість «симпатій» пастор пояснив наявністю в українців ментальності упередженого ставлення: «Є догма, яка нав`язується країні через ЗМІ. Є стереотипи та пережитки комунізму. Є упередження пострадянського народу: те, що не зрозуміле, потрібно підозрювати. Хто не комуніст, той ворог народу і диверсант. І саме цей менталітет ще існує, невидимо, але для людини з іншої країни це помітно неозброєним оком».

Велику цікавість представляло також питання фінасів Церкви: чи правда, що всі здають десятину, а якщо так багато таких, як Черновецький, то який же розмір церковних доходів? Пастор направив усіх цікавих до податкової інспекції, де декларуються суми. Стосовно того, скільки хто дає на Церкву Аделаджа сказав, що тут діє принцип: «Нехай права твоя рука не знає, що робить ліва».

«Дехто називає Україну православною…» – підняли нову тему в розмові, – «На Вашу думку, пасторе, що тут залишилось православного, і які цінності потрібні цій країні, щоб стати достойною?» Сандей Аделаджа відповів: «Це добре, що Україна православна, у крайньому разі що стосується культури і світогляду. А щоб вона насправді стала православною, потрібно, щоб дійсно віруючі священики повернулися до служби замість тих, одягнених у ряси чекістів, котрих комуністи понасаджували у Церквах. Якщо священики будуть розуміти Слово Боже і викладати його людям, Україна стане відродженою нацією».

«А що ще бракує українцям, щоб стати великою нацією?» – цікавились думкою пастора Сандея учасники конференції. Аделаджа: «По-перше, я думаю, потрібно позбавитись ментальності «моя хата скраю». Треба навчитися брати відповідальність не лише за себе і свою родину, але й за оточуючих людей. Друге: я вважаю, що не завадило б звільнитися від заздрощів. Третє: було б непогано також українцям навчитися терпимості до інших людей, які є іншими і думають по-іншому. Четверте: не треба ставити себе вище від інших – там, де два українці, там три пани. Тільки великі люди можуть визнавати велике в інших. Вміти це - було б добре для народу України».

• http://www.liga.net/conf/ic/?cid=102