— КИЇВ — Близько сотні науковців, правників, представників Церков, релігійних організацій, державних органів влади та мас-медій, високопоставлені іноземні гості беруть участь у міжнародній конференції „Релігія в постмодерному суспільстві: концептуальні, соціально-політичні й правові аспекти”, яка 20-21 травня проходить в Києві.
„Соціально-політична стабільність країни багато в чому зумовлюється змістом та спрямованістю державно-конфесійних і міжконфесійних відносин, суспільною активністю релігійних інституцій”, — сказав у своєму виступі голова Державного комітету України у справах національностей та релігій, д-р філос. наук, проф. Олександр Саган. Він наголосив, що принциповою позицією сучасної української моделі державно-конфесійних відносин є те, що вони є рівноправними, виступають як партнери, суб’єкти у відносинах. На його думку, державна політика у галузі релігійно-церковного життя стає прозорішою, відкритою для суспільного загалу.
О. Саган твердить, що „в Україні з початком лібералізації радянської моделі церковної політики та завдяки цілісній та послідовній політиці Української держави щодо відокремлення релігійного життя, відбувається процес оптимізації інституційної мережі релігійних організацій, який приведе до того, що їх кількість у країні стане відповідати рівню і ступеню релігійності її громадян і буде здатна задовольняти їхні духовні потреби”.
Він зауважив, що заплановано до осені цього року випрацювати остаточний варіант проекту концепції державно-конфесійних відносин та в пріоритетному порядку розглянути його на рівні Верховної Ради. На основі цієї концепції мають надалі будуватися стосунки між державою та релігійними організаціями.
Голова Держкомнацрелігій дав позитивну оцінку діяльності міжконфесійних об’єднань, говорив про важливість, багатоманітність та труднощі соціального служіння Церков і релігійних організацій. За його словами, існують проблеми законодавчого забезпечення діяльності військових капеланів та викладання християнської етики.
Підсумовуючи, голова Держкомнацрелігій виділив низку основних пріоритетів державної політики щодо релігії та Церков. По-перше, „забезпечення конституційного положення про відокремлення Церкви від Держави і школи від Церкви, рівноправності всіх офіційно діючих в Україні релігій та права громадян на свободу совісті. Такі чіткі правові принципи і процедури дають змогу створити надійні механізми захисту прав віруючих, законних інтересів релігійних організацій, уникнути конфліктних ситуацій на релігійному ґрунті”.
По-друге, це „сприяння релігійним організаціям у виконанні їх статутних завдань, участі Церков у служінні, що має неабияке соціальне значення. Йдеться, зокрема, про зміцнення моральних підвалин суспільства, розвиток милосердницької, доброчинної діяльності тощо”.
Наступне, „подолання дестабілізуючих впливів Церкви на суспільство, деполітизація релігійного середовища. Йдеться в тому числі і про те, щоби мінімізувати спроби партій, рухів та інших політичних формувань використати релігійно-інституційні структури під час виборчих кампаній тощо”. При цьому варто зауважити, що держава зацікавлена у виконанні Церквами функції „моральної опозиції”, критики окремих аспектів соціальної політики державних органів. І реалізація цих функцій релігійними організаціями „спонукає державу до корекції політичного курсу, певною мірою мінімізує негативні соціальні й соціально-психологічні наслідки економічних реформ і тому відповідає інтересам країни”, — зауважив Олександр Саган.
Нарешті, „об’єктом державної політики щодо релігії та Церкви має стати сприяння розвитку релігійної самобутності корінних народів та національних меншим, їх стосунків з одновірцями за кордоном”, — сказав голова Державного комітету у справах національностей та релігій д-р О. Саган.
Інші виступаючі на першому пленарному засіданні піднесли питання релігійного світогляду та релігійних цінностей у постмодерному суспільстві (д-р філос. наук Анатолій Колодний, завідувач Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ), порівняли релігійне законодавство в країнах Східної Європи (д-р права, проф. Коул Дьюрем, директор Міжнародного центру права і релігієзнавства Університету Брігама Янга, США), стан українського та російського законодавства про свободу совісті та його практичне застосування.
На наступних пленарних і секційних засіданнях розглядатимуться теми відносин релігія-держава-суспільство, удосконалення правового забезпечення свободи совісті, порівняння українського та європейського релігійного законодавства, діяльність нових релігійних течій, участь релігійних організацій у розбудові громадянського суспільства, духовний стан суспільства і відносини Церкви та освіти тощо.
Організатори конференції: Державний комітет у справах національностей та релігій, Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАНУ, Міжнародний центр права і релігієзнавства Університету Брігама Янга, Українська асоціація релігієзнавців, Центр релігійної інформації і свободи.
надрукувати
— КИЇВ — Близько сотні науковців, правників, представників Церков, релігійних організацій, державних органів влади та мас-медій, високопоставлені іноземні гості беруть участь у міжнародній конференції „Релігія в постмодерному суспільстві: концептуальні, соціально-політичні й правові аспекти”, яка 20-21 травня проходить в Києві.
