УГКЦ має перший ставропігійний монастир
06.05.2008, [13:20] // УГКЦ //

— ЛЬВІВ—УНІВ — 110 років з дня віднови святкує Студійське монашество Української Греко-Католицької Церкви. З цієї нагоди 4 травня під час Архиєрейської Літургії Патріарх Любомир (Гузар) зачитав Декрет, згідно з яким Свято-Успенська Унівська лавра Студійського Уставу „за волею Верховного Архиєпископа і постанови Синоду єпископів УГКЦ від 25-26 січня 2008 року отримала ставропігію”.
Як повідомили РІСУ з Унівської лаври, таким чином було врегульовано невизначений статус головного студитського монастиря, який склався у 2000 році. За словами ігумена о. Венедикта (Алексійчука), лавра історично була пов’язана з осідком Галицьких Львівських митрополитів. У 2000 році було реорганізовано Львівську архиєпархію, і лавра опинилася на території Стрийської єпархії. Від 4 травня вона підпорядкована напряму Главі УГКЦ.
В рамках святкування було також згадано архимандрита Климента (Шептицького), брата і сподвижника Митрополита Андрея Шептицького, які разом відновили студитське монашество в УГКЦ. 3 травня у Львові відбулася конференція, присвячена архимандриту Клименту.
З доповідями на ній виступили: о. д-р Борис Ґудзяк, ректор УКУ („Блаженний преподобномученик Климентій як взірець святості”), Адам-Даніель Ротфельд, екс-міністр закордонних справ Польщі, якого під час війни студити врятували під час Голокосту („Спогади про отця Климентія”), д-р Андрій Шептицький („Блаженний архимандрит Климентій і родина Шептицьких”), Ольга Фадеєва, представниця єврейського фонду „Хесед-Ар’є („Отець Климентій як Праведник світу”).
Доповідачі представили величність і одночасно скромність постаті о. Климента. Вони зазначали, що Казимир (світське ім’я) Шептицький розпочав блискучу політичну та економічну кар’єру, мав талант актора, але під впливом рішення брата Романа стати монахом-василіянином, також відмовився від світського життя.
Ректор УКУ у своїй доповіді звернув увагу, що в житті о. Климента ще доволі багато невідомих моментів. Багато чим з того, що пов’язано з Митрополитом Андреєм, насправді займався студитський архимандрит, але він завжди був в тіні великого брата. За словами правнука Леона Шептицького, Андрія, Андрей і Климент Шептицькі ніби пов’язували давній український рід Шептицьких, який починаючи з ХVІІІ ст. зазнав полонізації, з українським середовищем. І нині, коли в Україні представників цього роду вже не залишилося — Климент був тут останнім його представником — інші ж розкидані в Польщі, США та інших країнах, знайшли в сучасних студитах близьких людей та тих, хто їх вводить в сучасний український світ.
Про героїчний подвиг братів Андрея та Климента Шептицьких у роки Другої світової війни розповіли Адам Ротфельд та Ольга Фадеєва. Кількарічного єврейського хлопця, як і десятки інших єврейських дітей, Шептицькі врятували в Уневі та Львові. Проте якщо в силу різних історичних обставин, а ще більше міфів, які виникли внаслідок радянської пропаганди, Митрополита Андрея не визнали праведником світу, то на честь о. Климента в Інституті Яд-Вашем в Ізраїлі вже посаджено дерево на алеї Праведників світу.
Багато хто вважав, що о. архимандрит Климент мав стати наступником Митрополита Андрея Шептицького як Глави УГКЦ. У роки Другої світової війни він фактично був мажордомом у Святоюрських митрополичих палатах. Він очолив делегації УГКЦ до Москви в кінці 1944 р., а після арешту греко-католицьких єпископів з 1945 по 1947 рр. реально очолював УГКЦ.
На конференції також говорилося, що мало відомо про останні роки життя о. Климента після арешту аж до смерті 1 травня 1951 р. в тюрмі.
Вшанування пам’яті о. архимандрита Климента Шептицького, за словами о. ігумена Венедикта, триватиме. В ці ж дні про співвідновлювача студійського монашества йшлося на конференції, яка відбулася в Музеї сакрального мистецтва, храмі св. Климента у Львові.
Довідка РІСУ: Кодекс канонів Східних Церков розрізняє 3 типи правного статусу монастирів (кан. 434): а) папського, б) патріаршого, в) єпископського.
Ставропігія в традиції Східної Церкви — особливий статус, який надається монастирям, лаврам та братствам згідно з яким вони не підлягають владі місцевого єпископа, а перебувають у прямому підпорядкуванні предстоятелю Помісної Церкви або її Синоду. В Українській Греко-Католицькій Церкві, згідно з Кодексом Канонів Східних Церков, ставропігійні монастирі або монастирі Патріаршого права, засновуються Патріархом за згодою Синоду та за умов попереднього узгодження з місцевим єпископом (канон 486 §1) і підлягають безпосередньо Патріархові (канон 486 §2).
Про студійське монашество детальніше:
— Студійське чернецтво: історія і сьогодення
— Офіційний сайт Свято-Успенської Унівської лаври.
Опитування РІСУ: Якою має бути державна політика України у стосунках з Римським, Константинопольським і Московським патріаршими престолами?
Коментарі
|
Хочете отримувати новини РІСУ на свою поштову скриньку? — Підпишіться
|
