...Бачите, однак можна знайти однодумців. За лідерів духовних теж треба молитись і просити Бога (може ще підростуть, може ще народяться), крім того молитись і за тих, хто не визнає "пророків у своїй вітчизні". Зрештою, колись Франко вже молився: "Господи, пошли нам священників, бо попів маємо забагато..." І ніц не вдієш... Іронічна спіраля історії, хоч і в наш час трапляються - може дуже рідко - священники з покликанням. За молитвами одного Праведника спасаються тисячі грішників.

А може ще хтось зголоситься класти поклони з молитвою?

Приєднуюся, але крім пооклонів ще закликаю до молитви за них. А лідерів треба вміти знайти у своєму середовищі, щоби намагатися заперечити фразу, що "немає пророків у рідному краю".

До П. Ігоря:властиво й на наших "баранів" є методи. Хтось з мудрих колись висловився: "Як Господь хоче усвідомити людину, то врозумляє, а якщо це без результату, на хвилю "виключає" їй розум". Отож, тільки молитва тут допоможе, а Всевишній знатиме, що з "баранами" вдіяти (або - або).Особисто протягом посту буду класти за них (баранів) три поклони денно...і якщо хоч один "баран" бодай на хвильку задумається, то буду Вдячна Творцеві. А ще мені так подумалось: якби принаймі з триста осіб протягом посту клали поклони в інтенції "баранів"? А якби триста тисяч? Але щиро!!! Вірю, що за кілька років вони б перетворились на порядну Отару. Тільки де ми тоді знайдемо Правдивого Пастиря серед людей? Це, мабуть найскладніше...Бажаю успіхів!

o. Nazarij, пiсля Ваших слiв, всi слова Ватикану, про покращення вiдносин мiж православними та католiками - БЛЕФ! Як що Ви вважаэте себе католиком, хоча на справдi, унiя - не папський католiцизм, тим бiльше не Православие!

Маріці: фактично повністю з Вами погоджуюся. Але ще хочу додати, що варто більше боятися не іноземних центрів, а власних впертих і тупоголових місцевих баранів.

Пане Ігор! Не будьте такі злосливі!Яка "самоізоляція" при Вселенській Церкві? А Вселенська Церква - це Тіло Христове, і не тільки папа Римський. І не тільки Московський патріарх.А Бог у вишиваці...не погано,(один "мудрий" історик вже "удоводнив", що Христос був лемком...;). Вперто вірю, що будемо Єдиною Помістною Українською Автокефальною Православною Церквою. Дай нам, Боже, (навіть без вишиванки)дочекати до тих днів!Щиро цього бажаю Вам (і собі теж). А напередодні Велико Спасительної Чотиридесятниці - сердечного покаяння. Може Господь простить нас і вислухає...Але по тому нас впізнає, якщо буде ЛЮБОВ між нами!

І я вирішив свої 5 копійок вставити.

З приводу Почаївської Лаври: я сам не у захваті від настроїв там. Але якщо згадати, що владика Яків Почаївський заснував з Філаретом УПЦ КП, то обережність до "українськості" стає зрозумілою.

А з приводу безпосередньо статті: звідки ця сума грошей? Мабуть, це оцінка затрат, необхідних для православної громади, яка раніше була в цьому храмі. Тобто це альтернатива почерговому богослужінню або ж викиданню меншини просто на вулицю. І це оригінальний варіант.

Усі науковці визнають, що якраз період у історії Лаври Почаєва під Унією був найбільш плідним, перше за все у галузі книговидання, а також і духовно.

Пане Верстюк! А що можна зробити для порозуміння, коли вони не визнають навіть хрещення УГКЦ, принаймні пишуть про це на дверях своїх храмів?

Ага, і без Бога. Бо якщо він не у вишиванці, то навіщо він нам такий. М.Потоцький був нащадком українського роду. І храм в Почаєві будував не готичний чи якийсь типово латинський. І нема нам чого самоізольовуватися.

Всечесніший отче Назарію!Микола Потоцкий не був нашим (українським) князем - правда, збудував у Почаєві Свято-Успенський собор в стилі бароковому, бо діялося то після Замойського собору (після 1720р.), отож всіма силами старався златинізувати тодішню Уніатську Церкву (бо назва греко-католицька була надана Марією Терезою в кінці ХVІІІст., зрештою, самі добре знаєте...)тому вважаю - і не тільки я, що найкраще розвязання проблеми - це державний статус великих Святинь нашого народу. Лавра Почаївська, а також і Київо-Печерська - це загальноукраїнське духовне надбання, де не повинні розпоряджатись чужинці - ані Москва, ані Рим!А нам, православним і католикам східного обряду - дітям одного українського народу, найвища пора задуматись - куди йдемо? Чи не час згуртуватись і творити СВОЄ!!!? Зрозуміло, без Москви і без Риму.:)