надрукувати

Відбулася проща на Соловки

06.09.2007, [11:50] // Релігійні церемонії та паломництво //

КАРЕЛІЯ — Нещодавно завершилося паломництво представників української громадськості до Карелії, присвячене 70-річчю масового розстрілу соловецьких політв’язнів. Подорож, яка тривала десять днів, організував Український інститут національної пам’яті на запрошення Міжнародного товариства «Меморіал». Уперше за 10 років поїздку прочан до Карелії та на Соловки здійснено державним коштом – на виконання Указу Президента України Віктора Ющенка №431/2007 «Про заходи у зв’язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років» від 21 травня 2007 року.

Як повідомляє «Львівська газета», серед 35 учасників експедиції були представники Всеукраїнського «Меморіалу» ім. В. Стуса та Товариства політв’язнів і низки інших громадських організацій, колишні політв’язні й члени родин загиблих, а також – настоятель церкви Покрови у Львові о. Володимир Черпак, письменники, поети, журналісти з Київщини, Волині, Івано-Франківщини, Дніпропетровщини, Нікополя, Донецька, Маріуполя, Кривого Рогу, Львова, Кам’янця-Подільського, Феодосії, Харкова. Поїздку організували з метою належного вшанування пам’яті репресованих, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії країни, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.

Цьогорічні заходи пам’яті, організовані НІЦ «Меморіал», розпочалися в Санкт-Петербурзі. У Республіканському центрі національних культур Петрозаводська – столиці Карелії – прочани, зокрема, зустрілися з міністром із питань національної політики та зв’язків із релігійними об’єднаннями Андрієм Маніним та представниками з Товариства української культури «Калина».

Прочани відвідали Заяцький острів, де був жіночий штрафний ізолятор, храм Вознесіння на Сєкірній горі (колишній чоловічий штрафізолятор), оглянули музей-заповідник у Соловецькому кремлі, його експозиції та виставки, відслужили панахиду за соловецькими мучениками на монастирському кладовищі, взяли участь у мітингу біля Соловецького каменя, в акції «Свіча пам’яті» біля Поклінного хреста та «круглому столі» в Будинку культури, де обговорювали проблеми дослідження історії ГУЛАГу.

Соловецькі острови в Білому морі, зокрема старовинний кремль-монастир, використовували як місце ув’язнення непокірних ще від часів царської Росії. У XVIII столітті в «кам’яному мішку» кремлівської вежі протягом 25 років за наказом Катерини ІI утримували останнього українського запорізького кошового отамана Петра Калнишевського. На острові збереглася його могила.

Від перших днів утвердження більшовицького режиму Соловецькі острови використовувала й нова влада. Соловецькі табори були «попередником» майбутнього ГУЛАГу.

Влітку 1937 року поряд із табором за мурами Соловецького кремля з’явилася в’язниця для політв’язнів (СЛОН – Соловецкий лагерь особенного назначения). З ініціативи табірного керівництва Ленінградський НКВС дав дозвіл на знищення понад тисячі політв’язнів, які нібито й тут продовжували контрреволюційну пропаганду. Окрім росіян, найбільше було в’язнів-українців. Серед них – Микола Куліш, Микола Зеров, Валер’ян Підмогильний, Лесь Курбас, Антон, Остап, Богдан і Володимир Крушельницькі, Степан Рудницький, Матвій Яворський та інші.

Під час дослідження місця 1997 року виявлено понад 150 ям розміром 4х4 метри, відкрито п’ять із них. Загальне орієнтовне число жертв – до 6000. Тут захоронені також засуджені до «вищої міри» в’язні Бєлбалту, мешканці південних теренів Карелії – жертви «великого терору».

Місцева влада визнала кладовище меморіальним. Тут спорудили каплицю та встановили соловецький пам’ятний камінь, дерев’яні хрести, пам’ятник полеглим Карелії та національні пам’ятні знаки кількох країн.

27 жовтня 1997 року, до 60-річчя трагедії, тут уперше провели Дні пам’яті, організовані Міжнародним і Петербурзьким «Меморіалом». У них брала участь нечисленна делегація з України, у складі якої були Євген Сверстюк, Іван Драч, Лариса та Тетяна Крушельницькі. Вони встановили й освятили український хрест на кладовищі. Із того часу Дні пам’яті в Сандармоху проводять щорічно – 5-7 серпня – час початку Великого терору. 2004 року українці спорудили там гранітний козацький хрест «Убієнним синам України».

• http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/09/04/26006/