надрукувати

Закарпаття втрачає щороку один дерев’яний храм

21.06.2007, [11:31] // Сакральне мистецтво //

УЖГОРОД – Дерев’яні церкви Закарпаття 15-19 століть – в аварійному стані. Загалом за останні 100 років із 800 церков у регіоні залишилося всього 114. Мистецтвознавці кажуть, що уже через кілька років рятувати тут не буде що, коли громадськість та держава і надалі залишатимуться бездіяльними щодо цих питань. Про це повідомляє «Закарпаття online» з посиланням на «Факти» ICTV.

Реставрації та відновлення потребують усі 114 старовинних храмів Закарпаття: на церквах гниє дах, псуються зруби, унікальні розписи на стінах і вівтарі. Щороку область втрачає один дерев’яний храм. Наприклад, церква Святого Духа 17-го століття у селі Колочава потребує негайного ремонту. За радянських часів у храмі був колгоспний склад. Селяни не пам’ятають, коли востаннє реставрували храм. Лише півстоліття тому тут перекрили дах.

Більшість сакральних пам’яток розташовані у віддалених селах. Часто селяни самотужки покривають дах і стіни, проте такими діями нерідко ще більше руйнують споруди. Мистецтвознавець Михайло Сирохман стверджує: «Ота самодіяльність не має меж. Я навіть не знаю, кого звинувачувати. Адже немає контролю за діями з відновлення храмів, так як і за переміщенням ікон та інших цінностей». На Закарпатті є лише шестеро людей, які вміють виготовляти шинглі – спеціальний матеріал для покрівлі даху. Наймолодшому з них – 72 роки.

Держава не виділяє коштів на реставрацію сакральної архітектури у Закарпатті. З обласного бюджету лише цьогоріч виділили 600 тисяч гривень, та їх недостатньо навіть на ремонт одного храму. Володимир Віровбал, головний спеціаліст з питань охорони культурної спадщини Управління культури Закарпатської ОДА зазначає: «На відновлення однієї церкви, не враховуючи реставрації її давнього іконопису, потрібно близько 800 тисяч гривень».

Зараз розглядають також питання відновлення храмів за рахунок коштів від грантів, та отримати їх легше, якщо церкви визнані цінністю світового рівня. У списку ЮНЕСКО вже є румунські та польські храми. Аби туди внесли українські, треба підготувати портфоліо, яке обійдеться у кілька мільйонів гривень. Тому поки що «виживають» лише церкви-музеї просто неба: так, 5 дерев’яних споруд купила і вивезла на свою територію Чехія. Якщо такі тенденції продовжуватимуться, стверджують мистецтвознавці, за кілька років на Закарпатті не буде чого рятувати.

• http://zakarpattya.net.ua/zol/loadnews.asp?id=10205&np=4