надрукувати

У Тернополі проходить всеукраїнська конференція „Конфесійне багатоманіття України в контексті духовного і національного відродження”

27.04.2007, [16:49] // Конференції, семінари, дослідження, соцопитування //

ТЕРНОПІЛЬ — Обговорити релігійну багатоконфесійність у приміщенні обласної ради 27 квітня зібралися не тільки науковці, але й представники Церков, влади та громадських організацій.

Від міської влади Тернополя всіх присутніх привітав заступник мера Петро Гринчишин, за словами якого тільки Церква, влада і школа можуть зробити життя держави злагодженим і висловив сподівання, що конференція пришвидшить справу зближення конфесій. Як продовження один із організаторів заходу голова Тернопільського осередку Асоціації українських релігієзнавців Арсен Гудима зазначив, що метою конференції є обминути прості суперечки та досягти конкретних результатів обговорення, — повідомляє кореспондент РІСУ Володимир Мороз.

„Якщо Церква ігнорує у своїй діяльності національну мову корінного етносу, не опирається на його етноконфесійну традицію, цілковито підпорядкована у своїй діяльності зарубіжному центру, який нехтує національні інтереси українства, а то й працює проти української суверенності, то вона не є українською навіть за умови належності значної кількості її парафіян до українського етносу”, – зауважив у своїй доповіді професор Анатолій Колодний.

Керівник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди розкритикував діяльність УПЦ (МП) за неукраїнську діяльність і роль духовного виразника інтересів Росії в Україні. Політику зросійщення українців продовжують, за його словами, також за незначними винятками протестантські та харизматичні спільноти. Всі Церкви мають враховувати „національний колорит”, запевняє науковець.

„Я часто говорю про позитивну роль Ватикану, але давайте подивимося і на те, що вже багато років не дають статусу Патріархату Греко-Католицькій Церкві. А скільки років уже не можуть беатифікувати Андрея Шептицького! Чому Патріарху Гузару не підпорядковані зарубіжні греко-католицькі спільноти і навіть Закарпаття!”, – наголошує А.Колодний.

Він зазначив, що у сфері віровчення різним конфесіям об’єднатися важко, але спільну діяльність та об’єднання зусиль вони можуть проводити в інших галузях, як от благодійності.

Аналізував конфесійне розмаїття у своїй доповіді також професор Петро Яроцький, але він більше зупинився на процесах в протестантському середовищі. Протестанти в соціальній сфері, за його словами, є значно активнішими ніж православні та католики.

„Православні хочуть, щоб люди йшли до церкви, а протестанти йдуть до людей”, – зауважив він.

Радник Секретаріату Президента Олександр Саган особливу увагу зосередив на питанні утворення Помісної Церкви. Утворення вказаної інституції, як зауважує він, є частиною системи безпеки України, бо кого ж більше слухатимуть вірні — державну владу чи своїх, залежних від іноземного центру пастирів. У ситуації, коли 70% православних парафій держави, як це є в Україні, підпорядковані іноземній Церкві, про повноцінну незалежність мова йти не може, підтвердив заввідділу гуманітарної політики Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук.

„Для добра українського народу і нації поки так сталось, що ми є різні, важливо, що саме робить людина в тій чи іншій церкві”, – каже він.

Заввідділу проблем релігійних процесів Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди Людмила Филипович аналізувала роль нетрадиційних релігійних течій в самоідентифікації українців. Хоча ці течії складають в державі всього 5% від загальної кількості, але вони, як каже Л.Филипович, виступають своєрідним ферментом релігійного життя. Їхня діяльність має як позитивні, так і негативні наслідки.

„Але вони виступають як своєрідне дзеркало, куди ми можемо подивитися і побачити самих себе”, – розповідає філософ.

Як один із процесів у сучасних нетрадиційних течіях Л.Филипович називає їхню українізацію.

„Незважаючи на те, що 68% українців заявляють про свою релігійність істинно віруючих людей менше. І зусиль всіх церков для того, щоб зробити з нас людей богобоязних і віруючих не вистачає”, – підсумувала Л.Филипович.

Якщо брати до уваги практикуючих віруючих, то в державі найбільше таких греко-католиків, а коли брати загальну кількість, то найбільше вірних має Московський Патріархат, – зазначив генеральний секретар Української асоціації релігійної свободи Петро Гануліч.