надрукувати

Представники християнських організацій Європи бачать майбутнє Євросоюзу у розвитку його соціального виміру

28.02.2007, [13:20] // Міжнародні відносини //

ЛЬВІВ — Сьогодні у друкованих виданнях країн-членів Євросоюзу оприлюднена Декларація Групи „Християнські ініціативи для Європи”, до якої входять представники провідних християнських організацій дванадцяти Європейських країн та Комісії Єпископських Конференцій Європейського Союзу. Цей документ приурочений до П’ятдесятої річниці підпису Договору про утворення Євросоюзу, яка відзначатиметься 25 березня 2007 року. У Декларації розкривається християнський погляд на розвиток Євросоюзу та наголошується, що Європа сьогодні, крім іншого, повинна стати моделлю для зібрання людей різних культур та релігій і взяти на себе відповідальність у світі за повернення до духовних основ.

За словами професора Антуана Аржаковського, директора Інституту Екуменічних студій, що діє при Українському католицькому університеті та одного з підписантів Декларації, група „Християнські ініціативі для Європи” була створена для пошуку виходу із кризи, в якій опинився Євросоюз через відмову Бельгії та Франції, а також, ймовірно, й Англії, підписати Конституцію Євросоюзу. Після того для визначення рівня довіри громадян до Євросоюзу були проведені соцопитування, які теж показали невтішні результати. Група „Християнські ініціативи для Європи” у листопаді 2006 року зібралася у Парижі для написання Декларації, яка б показала шлях виходу з кризи і привернула увагу євроспільноти на необхідності зробити акцент на Європі соціальній. На думку авторів Декларації, це повинно стати сьогодні питанням „номер один”.

„Ми, християни Європи, вважаємо, що завдання зі створення цього простору миру процвітання та солідарності, яке було ціллю заснування Європейського Економічного Співтовариства у 1957 році, на даний момент є до значної міри реалізованим, але мета проекту зі створення правдивого політичного Союзу зараз перебуває не у найкращому стані”, – пишуть автори Декларації і пропонують модель більш гуманної цивілізації, а також сприяти впровадженню правил, котрі би поставили економіку на службу людству.

„Цінності, у які ми віримо – повага до особи, свобода, солідарність, демократія, справедливість – заставляють нас поставити людство у центр Європейського економічного та політичного проекту. Щоб гарантувати розвиток людства, наші суспільства повинні шукати сильного та прийнятного економічного розвитку, базованого на знаннях та інноваціях, у повазі до нашого крихкого навколишнього середовища та наших обмежених природних ресурсів”, – переконані автори Декларації, серед яких економісти, банкіри, науковці, видавці, журналісти.

Серед нових викликів Європейському Союзу названі явище глобальних економічних обмінів, постійні конфлікти у світі після Холодної Війни, міграції, бідність та планетарні епідемії.

Автори декларації закликають Європу, багату своєю Християнською спадщиною, до її глобальної відповідальності за мир, солідарність та світовий провід у служінні людству. Європа повинна взяти на себе відповідальність у світі. Для того, за переконанням авторів документу, вона повинна повернутися до найсуттєвіших речей, тобто до своїх духовних основ.

Підписанти декларації переконані, що у глобалізованому світі Європейські суспільства є відкриті для інших культур та релігії.

„Європейський Союз повинен охопити всі ці нові реалії, наприклад через підтримку міжкультурного та міжрелігійного діалогу, та через усвідомлення того, що цей діалог є корисним не тільки для забезпечення мирного співжиття, але також і для збагачення самого Європейського проекту”, – йдеться у документі.

Європі відводиться роль взяти на себе три фундаментальні завдання:

– бути фактором миру
– бути міжнародним промоутером солідарності та партнерства для розвитку
– створити спільну еміграційну політику

Автори документу переконані, що Європа повинна поглиблювати свою єдність. Саме тому, визнаючи, що перспективи країн, які подають заявки на приєднання до Європейського Союзу, є найсильнішими мотивами для реформ та примирення Європейського народу, автори вважають, що добробут теперішніх членів ЄС та їхніх партнерів вимагає зробити паузу у розширенні, щоб таким чином Союз зміг зосередити увагу на своїх інституціональних реформах, що не виключають зміцнення співпраці з країнами-сусідами.

Вони очікують, що глави держав та урядів сформулюють справжні етичні критерії Європейського урядування і радять розширити простір Європейського громадянства, шляхом підтримки нових форм громадянської участі, шляхом стимулювання мобільності молоді через участь у шкільних та університетських обмінах та через організацію все-Європейської громадянської служби.

У Декларації даються поради:

– політичним лідерам – зробити Європейський вимір центром їхніх стратегій та промов;
– Медіа – презентувати Європу таким чином, щоб краще ознайомити з різними її країнами та різними культурами; щоб краще ознайомити з природою та роботою Європейських інституцій;
– Вчителям – включити Європейський вимір до їхніх лекцій, не чекаючи на реформу навчальної програми;
– Різноманітних діячів культурного життя – збільшувати транскордонні та транснаціональні обміни;
– всім людям, що знаходяться на відповідальних посадах – включити їхні дії та досягнення у Європейську візію.

На завершення у Декларації сказано: „Представники різних рухів та Європейських організацій Християнського напрямку, ми робимо цей заклик задля нового пробудження всіх громадян Європейського Союзу. Ми бажаємо співпрацювати задля цього з кожним, хто поділяє цю мету”.