Об'єднаний дайджест РІСУ:

Церковная ситуация на Украине
02.12.2008, [15:55] // Суспільство-дайджест //
Юрiй IСТОМIН. — "Мир"/"Русский весник", 28 листопада 2008 року (рос.)

Смерть і життя дерев’яної ляльки. 125 років Піноккіо не розлучається з дітьми і дорослими
02.12.2008, [12:12] // Калейдоскоп-дайджест //
протоієрей Петро ЗУЄВ. — "Дзеркало тижня", 29 листопада 2008 року

Хто вбереже храми від вогню?
02.12.2008, [11:51] // Суспільство-дайджест //
Роман ІВАСІВ. — "Галичина", 2 грудня 2008 року

Архієпископ Мокшицький вчитиме українську
02.12.2008, [11:46] // Суспільство-дайджест //
Олеся ПАСТЕРНАК. — "Вискоий замок", 1 грудня 2008 року

«ВІЛ-інфіковані вже покарані. Залишати цих хворих без співчуття – жорстоко...»
02.12.2008, [11:31] // Суспільство-дайджест //
Тетяна МЕТИК. — "Високий замок", 1 грудня 2008 року

Сидір створив Уряд Русинів
02.12.2008, [11:12] // Суспільство-дайджест //
"ІнтерМедіа консалтинг", 2 грудня 2008 року

Была в селе больница, а теперь стал монастырь, одна из монахинь которого — ловкая трактористка...
02.12.2008, [11:07] // Калейдоскоп-дайджест //
Сергій ПАВЛЕНКО. — "Голос України", 2 грудня 2008 року (рос.)


ПОШУК

Гарячі теми:

Ресурси РІСУ:

Священик - батько 150 дітей

24.05.2008, [11:18] // Суспільство-дайджест //

Віктор ВЕРБИЧ. — "Сім'я і дім", б.д.

У душпастиря двоє синів та донька. А загалом священик має понад 150 дітей. Саме завдяки їм він зумів подолати смертельну недугу.

І ПРЕЧИСТА ЗАПЛАКАЛА

...Під час полієлейного «Хваліть ім’я Господнє» отець Михаїл відчув силу погляду. Він подивився на іконостасний образ Богородиці й спершу не захотів повірити: очі Пречистої Діви Марії сльозилися! Настоятель церкви Різдва Богородиці, що в селі Боянах на Буковині, зібрав ватою вологу з ікони (її написано лишень два роки до того) й поїхав у Чернівці до владики.

Наступного дня, 19 грудня 1993 року, коли православні пошановують Святого Миколая, високопреосвященний Онуфрій, тоді архієпископ, а нині митрополит, уже був у боянському храмі. Коли ж після молитов перед цим образом почали зцілюватися навіть невиліковно хворі, то і найзатятіші атеїсти зрозуміли: це не випадково. Сьогодні в цьому селі жіночий монастир на честь ікони Богоматері.

А Провидіння і далі вело священика, колишнього історика. Адже, окрім трьох власних дітей (сини здобувають вищу освіту в класичному і медичному університетах, донька студіює у медколеджі), має ще й 32 усиновлених. Усе почалося з того, як побував у дитбудинку в Чернівцях. Тоді до душпастиря підбігло хлопченя: «Тату...» І священик, зазирнувши в очі досі ще не знаного Іванка, зронив: «Сину».

Нині дітей в отця Михаїла вже понад 150. Саме стільки хлопців та дівчат (кілька з них уже мають власні сім’ї) називають його батьком. Живуть вони в селі Молниці Герцаївського району на Буковині у трьох триповерхових будинках. Та загалом це обійстя іменується сім’єю отця Михаїла. І всіх їх він узяв під свою опіку. «Ні, це нас узяла під свій омофор Пресвята Марія, – каже душпастир, – все у волі Божій».

Йому в сні (було це, певне, 1992-го) явилась обитель.

Але ж тут, у Банченах (це село поряд із Молницею, хоча належить до іншої сільської ради), ніколи не було монастиря, – промовить до себе він уранці. Та думка про храм із дзвіницею заввишки понад п’ятдесят метрів щоденно озивалася у свідомості. Й отець Михаїл, діставши благословення чернівецького владики, освятить місце для святині. Й станеться те, у що годі повірити.

Нині це фактично чернече містечко (монахів і послушників – майже 200), яке стає туристичною столицею буковинського краю. Тут шукають порятунку й звертаються до Господа сотні тисяч вірян не лише з усієї України, а й із сусідньої Румунії. До речі, Служба Божа ведеться і церковнослов’янською, і румунською (місцеві жителі, як і більшість братії, румуномовні).

ДИВО ЗЦІЛЕННЯ ВІД СНІДУ

Нині на зелено-блакитному фоні Карпат золотобанно сяють маківки церков Свято-Вознесенського монастиря. Святиню, що на горі, в погожу днину видно і в довколишніх буковинських селах, і на Івано-Франківщині та Тернопіллі. Неодноразово там моляться до Господа й ті, хто вважає своїм батьком митрофорного протоієрея Михаїла Жара.
Тут воістину вершаться дива. Троє діток, хворих на СНІД (після того, як від них відреклися кровні батьки), одужали.

Це неймовірно. Але те сталося, – розводив руками лікар, який раніше вважав, що над дітьми фатум.

– Дякуймо Господeві, Філатея, Михайло та Лаврентій здорові, – відповів отець Михаїл.
Згадуючи ці слова, вслухаюся у дитячий щебет на подвір’ї «Сім’ї отця Михаїла», що в Молниці... Які осонцені погляди, стільки життєдайності в кожному вислові... Отець Михаїл розповідає, що вже його діти (ті, хто закінчив виші) створюють свої сім’ї. Кожна з родин матиме власне помешкання. «Уявляєш, яким я буду багатим», – усміхається душпастир.
Вслухаючись у добротворчу енергетику його погляду, зважуюся на запитання, яке не мав наміру ставити. «Так, мене вирятували діти, – підтверджує отець Михаїл. – То вже був мій третій інфаркт. А ще – дванадцять інсультів до того. П’ять годин у комі... Діти молилися... Напевне, завдяки їхнім молитвам я й живу».

ШЛЯХ, ОЗНАЧЕНИЙ ПРОВИДІННЯМ

В найбільшій у світі сім’ї отця Михаїла за дітьми доглядають 92 брати з Банченів та 133 сестри з Боянів. «Направду діти для мене як рідні, – каже душпастир. – Зрештою, ми й рідні в Ісусі Христі».

Михаїл Жар розуміє знедолених і тому, що й самому судилося сирітство. Він не намагається шукати земної слави та віддяки за своє доброчинство. Водночас лишається унікальною особистістю, знаною в Україні, Молдові та Румунії. Хто лишень не молився в його монастирі, в його обійсті. Президенти, прем’єри, спікери, бізнесмени, лідери політичних структур, звичайні топтальники рясту...

Діти потрапляють сюди найдивовижнішим чином. Хлопчину з екзотичним іменем Нектарій «списали» лікарі, Олега підкинули в картонній коробці, двійко (брат і сестра) самі дісталися до Банченів аж з Одеської області. До слова, ще не було жодного випадку, аби хтось із підопічних душпастиря намагався втекти та віднайти інший прихисток. По-своєму промовиста навіть назва церкви, що зі спальними корпусами – «Всіх скорботних радість».
...Отець Михаїл, зіпершись на парапет, вслухається у час. Він згадує, як останньої земної днини мама сказала: «Нема кому віддати тебе, сину, під опіку. Віддаю Богові». Це були її останні слова. «Дякую Тобі, Господи», – осіняє себе хресним знаменням душпастир. А поряд – ікона. Із неї вдивляється благодатно в очі кожному сущому Ісус Христос.

СіД-інфо
Село Банчени – за 27 кілометрів від Чернівців. Перший камінь під майбутній Свято-Вознесенський чоловічий монастир закладено 28 жовтня 1994 року. Статут зареєстровано 27 березня 1995 року. Діяльність обителі благословив Священний Синод Української православної церкви 6 грудня 1996 року. А 28 травня 1998 року блаженнійший митрополит Володимир, предстоятель УПЦ, освятив Свято-Вознесенський монастир «Банчень». Тепер будуються вже лаврські корпуси. Очевидно, найближчим часом обитель отримає найвищий статус (нині УПЦ має три лаври – Почаївську, Києво-Печерську, Святогірську).
Дитячий будинок (це три триповерхові будівлі) «Багатодітна сім’я отця Михаїла Жара» – у селі Молниці Герцаївського району, що поряд із Банченами.


ОБІД У СІМ’Ї ОТЦЯ МИХАЇЛА: мішок картоплі, 25 кілограмів м’яса, 15 кілограмів макаронів, 10 кілограмів овочів, 40 літрів компоту.
Якщо захочете допомогти, телефон притулку 8 (03740) 3-33-19, Молницької сільської ради – 8 (03740) 3-33-37, 3-33-32.


• http://www.simya.com.ua/articles/1/11049/



УВАГА! Редакція РІСУ залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статтей, поданих у цьому розділі.


Коментарі

Автор

E-mail

Коментар

37 + 8 =    


Каталог христианских ресурсов Для ТЕБЯ Маранафа: Библия, словарь,
каталог сайтов, форум, чат и многое другое Український рейтинг TOP.TOPUA.NET