А—Б
Руслан АБДІКЕЄВ, Муфтій Духовного центру мусульман України. Народився 1976 р. у м. Баку (Азербайджан). Після закінчення школи вступив до Бакинського ісламського університету. На 3-му курсі був скерований на навчання до ісламського університету «Аль-Азхар» (м. Каїр, Єгипет). У 2004 р., по закінченню навчання в Єгипті, отримав запрошення Духовного центру мусульман України, де почав працювати на посаді імама в Соборній мечеті «Ахать Джамі» м. Донецька. Обраний головою, муфтієм Духовного центру мусульман України, очолює Раду імамів ДЦМУ. Докладніше >>>
Хаджі Еміралі АБЛАЄВ, Муфтій мусульман Криму, голова Духовного управління мусульман Криму. Народився 11 червня 1962 р. в кишлаку Дальверзин Бекабадського р-ну Ташкентської обл. Узбекистану. Після школи працював у будівництві. У 1988 р. сім’я повернулася з вигнання до Криму. 1993 р. у Туреччині почав вивчати богослов’я та основи ісламу. У 1995 р. мусульманами с. Джайлав був обраний імамом місцевої мечеті. У 1998 р. продовжив вивчення ісламу у турецькому м. Маніса. 3 1997 по 1999 рр. працював головним імамом Кіровського району АРК. У 1999 р. підвищив кваліфікацію на місячних курсах у Лівані. 4 грудня 1999 р. на Другому Курултаї мусульман Криму обраний муфтієм мусульман Криму і головою Духовного управління мусульман Криму. Переобраний 17 квітня 2004 р. на Третьому Курултаї. Докладніше >>>
АВГУСТИН (Маркевич), Архиєпископ Львівський і Галицький УПЦ (МП). Народився 7 квітня 1952 р. у с. Глушковичі Лельчинського р-ну Гомельської обл. (Білорусь). 1973 р. вступив до Московської духовної семінарії, згодом до Московської духовної академії. 1976 р. рукопокладений у сан священика. Служив на Житомирщині. 1992 р. пострижений у чернецтво і возведений у сан архімандрита, а 20 вересня хіротонізований у єпископа Львівського і Дрогобицького. З 1996 р. – Голова Синодального відділу УПЦ по взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України, Голова Синодальної богословської комісії УПЦ. 5 листопада 1998 р. отримав титул єпископа Львівського і Галицького з возведенням у сан архиєпископа. Докладніше >>>
АГАПІТ (Бевцик), Єпископ Сєверодонецький і Старобільський УПЦ (МП). Народився 6 березня 1965 р. у с. Давидівка Чернівецької обл. У 1985 р. зарахований послушником Свято-Духівського чоловічого монастиря у Вільнюсі. У 1988 р. переведений до Києво-Печерської Лаври, де відбувся постриг у ченці. У 1990 р. рукопокладений у сан єромонаха. 22 липня 1994 р. призначений архимандритом і намісником Свято-Троїцького Іонинського чоловічого монастиря у Києві. У 1994 р. закінчив Київську духовну семінарію, а в 1998-му – академію, захистив кандидатську роботу. 5 листопада 1998 р. призначений єпископом Хустським і Виноградівським. Хіротонія відбулася 22 листопада 1998 р. 26 липня 2000 р. скерований на Мукачівську й Ужгородську кафедру. Синодом УПЦ від 14 грудня 2007 року звільнений від управління Мукачівською та Ужгородською єпархіями і призначений керувати єпархіями Сєверодонецькою і Старобільською. Докладніше >>>
АГАФАНГЕЛ (Пашковський), Єпископ Таврійський і Одеський Російської Православної Церкви Закордоном. Народився 22 листопада 1956 р. в Одесі. Закінчив Одеський педагогічний інститут. Чернецтво прийняв 31 серпня 1991 року. Висвячений на диякона 1 вересня 1991 р.; 8 вересня 1991 р. у Москві отримав єрейські свячення з рук архиєпископа Лазаря (Журбенка), Руська Істинно-Православна Церква. Служив в Івано-Франківську та Одесі. 27 березня 1994 р. у Цареконстантинівському соборі м. Суздаля рукопокладений на єпископа Сімферопольського. З 1996 року – єпископ Сімферопольський і Кримський РІПЦ. Під час розколу в РПЦЗ 2000-2001 рр. спершу підтримав архиєпископа Лазаря (Журбенка), проте на Архиєрейському Соборі 2001 р. підтримав обрання Предстоятелем РПЦЗ Митрополита Лавра (Шкурли) і ввійшов у РПЦЗ(Л). Після цього він очолив РПЦЗ(Л) в Україні з титулом Єпископа Таврійського і Одеського РПЦЗ, керуючого Запорізькою єпархією. Докладніше >>>
АГАФАНГЕЛ (Саввін), Митрополит Одеський і Ізмаїльський УПЦ (МП). Народився 2 вересня 1938 р. в с. Бурдино Тербунського р-ну Липецької обл. (Росія). Протягом 1958–1960 років навчався в Київській духовній семінарії, з 1960 до 1962 – в Одеській. З 1962 р. навчався в Московській духовній академії, яку закінчив у 1966 р. зі ступенем кандидата богослов’я. У квітні 1965 р. прийняв чернечий постриг у Московській Троїце-Сергієвій Лаврі. 18 квітня 1965 р. висвячений в сан єромонаха. З 1966 р. працював і викладав в ОДС. У 1967 р. 7 квітня був возведений у сан ігумена, а 1 червня – у сан архимандрита. З 1967 до 1975 р. – ректор Одеської духовної семінарії. 16 листопада 1975 р. хіротонізований в єпископа Вінницького і Брацлавського. З 1975 по 1990 р. – керував Хмельницькою єпархією. 7 вересня 1981 р. був возведений у сан архиєпископа, 10 березня 1989 р. – у сан митрополита. 7 серпня 1991 р. мав очолити Івано-Франківську і Коломийську кафедру, але відмовився їхати. 7 вересня 1991 р. звільнений згідно з поданим проханням. У квітні 1992 р. знову очолив Вінницьку кафедру. З липня 1992 р. – митрополит Одеський і Ізмаїльський. Постійний член Священного Синоду. З 1993 р. – ректор ОДС. З 27 серпня 1995 р. – Голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ. Докладніше >>>
АДРIАН (Старина), Митрополит Днiпропетровський i Криворiзький УПЦ КП. Народився 13 грудня 1943 р. у Дніпропетровську. У 1982 р. закінчив Ленiнградську духовну академію. У 1989 р. – настоятель Богоявленського собору м. Ногінська Московської областi Російської Федерації. 6 лютого 1994 р. хiротонiзований на єпископа Дніпропетровського й Запорізького. 8 лютого 1994 р. призначений єпископом Богородської єпархiї (Московська область РФ) Росiйської Православної Церкви Київського Патрiархату. 27 жовтня 1995 р. пiднесений до сану архиєпископа. 1 лютого 1996 р. призначений керуючим Днiпропетровською єпархiєю з титулом „архиєпископ Днiпропетровський i Криворізький”. Докладніше >>>
АЛІПІЙ (Погребняк), колишній єпископ Горлівський і Слов’янський УПЦ (МП), нині на спочинку. Народився 21 червня 1945 р. у селищі Маліївка Боровського р-ну Харківської обл. Протягом 1966–1970 рр. навчався в Московській духовній семінарії. 1968 р. прийняв постриг у Троїце-Сергієвій лаврі. 1970 р. висвячений у сан єромонаха. Протягом 1970–1974 рр. навчався в Московській духовній академії, яку закінчив зі ступенем кандидата богослов’я. Протягом 1977–1984 рр. служив у Донецькій обл., в 1985–1989 рр. – у м. Воронеж (Росія). У 1989–1990 рр. перебував поза штатом через хворобу. 1991 р. призначений настоятелем Свято-Петропавлівського храму в місті Червоний Лиман, возведений у сан архимандрита. 6 жовтня 1991 р. хіротонізований у єпископа Донецького й Слов’янського. 22 січня 1992 р. відмовився підписати звернення Собору УПЦ до Патріарха Московського й усієї Русі Олексія II з проханням про надання автокефалії Українській Церкві. 23 січня 1992 р. митрополитом Київським Філаретом (Денисенком) був відсторонений від керування Донецькою єпархією. 8 грудня 1992 р. рішенням Священного Синоду УПЦ під головуванням митрополита Київського Володимира (Сабодана) за власним проханням був звільнений на спочинок. 29 липня 1994 р. призначений єпископом Горлівським і Слов’янським. З 3 травня до 12 вересня 1994 р. тимчасово керував Донецькою єпархією. 11 червня 1997 р. звільнений на спочинок через хворобу. Прийняв схиму. Докладніше >>>
АМВРОСІЙ (Полікопа), Єпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський УПЦ (МП). Народився 20 вересня 1943 р. в с. Заливанщина Калинівського р-ну Вінницької обл. У 1967 р. вступив до Одеської духовної семінарії, а в 1970 р. – академії. По закінченні другого курсу академії одружився. 15 квітня 1973 р. рукопокладений у сан священика. Отримав вчений ступінь кандидата богослов’я. Призначений штатним священиком Благовіщенського кафедрального собору у Харкові. У 1979 р. став благочинним 4-го округу. У 1990 р. обраний депутатом міської ради. У 1987 р. овдовів – в автомобільній катастрофі загинули дружина і син. 28 червня 1998 р. після прийняття чернечого постригу і возведення в сан архимандрита був хіротонізований у єпископа Новгород-Сіверського, вікарія Чернігівської єпархії. 16 жовтня 2003 р. призначений правлячим архиєреєм Чернігівським і Ніжинським. З 31 травня 2007 р. носить нинішній титул. Докладніше >>>
АНАТОЛІЙ (Гладкий), Архиєпископ Сарненський і Поліський УПЦ (МП). Народився 28 липня 1957 р. у с. Ладиги Старо-Костянтинівського р-ну Хмельницької обл. У 1979 р. вступив до Ленінградської духовної семінарії, а в 1986 р. – академії. 21 лютого 1982 р. рукопокладений у сан священика. Відряджений на служіння до Київської єпархії. У 1992 р. пострижений у чернецтво в Києво-Печерській Лаврі і возведений у сан ігумена. Незабаром став настоятелем Свято-Михайлівського храму Обухова і водночас благочинним Обухівського, Миронівського, Кагарлицького, Богуславського районів Київської обл. З 1993 р. – секретар Київської митрополії. 28 жовтня 1993 р. хіротонізований у єпископський сан, очолював Рівненську і Острозьку кафедру. З 27 серпня 1995 р. – на чолі Глухівської і Конотопської єпархії. 30 березня 1999 р. призначений першим керуючим нової єпархії на Поліссі. 28 серпня 2004 р. возведений у сан архиєпископа. Докладніше >>>
АНДРІЙ (Абрамчук), Митрополит Галицький та Івано-Франківський УАПЦ. Народився 21 січня 1949 р. у м. Тисмениця Івано-Франківської обл. Навчався в Одеській духовній семінарії (1970–74 рр.) і Московській духовній академії РПЦ (заочно у 1978–82 рр.). У 1974 р. висвячений на священика, служив на Івано-Франківщині. У 1983–88 рр. ніс пастирське служіння у патріарших парафіях РПЦ у Канаді. З 1988 р. – настоятель собору в Івано-Франківську. У 1990 р. заборонений у священнослужінні в РПЦ. 7 квітня 1990 р. висвячений у єпископа в УАПЦ. Після 25 червня 1992 р. до осені 1995 року перебував у юрисдикції УПЦ КП. У 2000 р. був тимчасово заборонений у священнослужінні в УАПЦ. З квітня 1990 р. – Митрополит Галицький та Івано-Франківський.
АНДРIЙ (Горак), Митрополит Львівський i Сокальський УПЦ КП. Народився 1 березня 1946 р. у с. Поляна Миколаївського району Львiвської областi. 1975-1979 рр. – навчання в Ленiнградськiй духовнiй академії, яку завершив із званням кандидата богослов’я. У 1976 р. рукопокладений у сан священика митрополитом Никодимом (Ротовим). З 1989 р. секретар Львiвської єпархії. 1990 р. пострижений в ченці, 14 березня т. р. возведений у сан архімандрита. З 18 квітня 1990 р. – єпископ Львiвський i Дрогобицький УПЦ. У 1992 р. перейшов до УПЦ Київського Патрiархату, з листопада 1995 р. – постiйний член i секретар Священного Синоду УПЦ КП. Докладніше >>>
АНДРІЙ (Сапеляк), Єпископ-емерит УГКЦ. Народився 13 грудня 1918 року у с. Ришкова Воля Ярославського повіту (Польща). Після закінчення Перемиської гімназії вступив до згромадження Отців Салезіян. Вищу освіту здобув у Салезіянському університеті в м. Торіно (Італія), факультет канонічного права. Священичі свячення отримав 29 червня 1949 р. 1951 року організував у Франції Українську малу семінарію і був її першим ректором. 14 серпня 1961 р. іменований першим єпископом українських вірних у Аргентині, де трудився 36 років. Хіротонізований 15 жовтня того ж року. Спочатку був іменований Апостольським візитатором для українців католиків в Аргентині, а після створення у 1978 р. греко-католицької єпархії Покрову Пресвятої Богородиці у Буенос-Айресі – її Апостольським адміністратором. Був членом комісії Східних Церков на II Ватиканському Соборі (1962– 1966 рр.). Вийшовши на пенсію 12 грудня 1997 р., повернувся в Україну. Після нетривалого перебування у Львові переїхав, на 80-у році життя, з пасторальною місією у м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської обл. Докладніше >>>
АНТОНІЙ (Боровик) єпископ Уманський і Звенигородський УПЦ (МП). Народився 30 березня 1968 року в м. Лубни Полтавської області. З 1981 року мешкає в Одесі. Після закінчення 1983 року середньої школи № 24 м. Одеси вступив до місцевого СПТУ-25. Середню технічну освіту отримав у 1986 році. У 1986–1988 рр. служив у лавах Радянської Армії. Після служби в 1989 році вступив до Одеської духовної семінарії. 15 жовтня 1990 року був зачислений до братії Свято-Успенської обителі м. Одеси. 10 грудня 1990 року висвячений у сан диякона. 24 грудня 1990 року був пострижений у чернецтво. Після закінчення Одеської духовної семінарії в 1993 році вступив на заочний сектор Київської духовної академії. 1995 року призначений благочинним Одеського Свято-Пантелеймонівського монастиря, висвячений в сан ігумена. 7 січня 2000 року возведений у сан архимандрита, а 9 березня 2004 року рішенням Священного Синоду затверджений намісником Свято-Ільїнського монастиря. 7 травня 2008 року обраний єпископом Уманським і Звенигородським. Єпископська хіротонія відбулась 17 травня 2008 року в місті Києві. Докладніше >>>
АНТОНІЙ (Махота), Архиєпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський УПЦ КП. Народився 8 листопада 1966 р. в с. Слатіно Золочівського р-ну Харківської обл. Здобув вищу технічну освіту. 29 травня 1991 р. рукоположений на священика, служив на різних посадах у Житомирській єпархії УПЦ (МП). У березнi 1994 р. за станом здоров’я переїхав до Криму i працював у Сiмферопольсько-Кримській єпархії УПЦ (МП). 1995 р. перейшов до УПЦ КП, був настоятелем парафії в Сімферополі. 18 липня 1996 р. прийняв постриг у чернецтво i постановою Священного Синоду УПЦ КП призначений єпископом на Кримську кафедру. Хіротонія відбулася 21 липня 1996 р. 29 жовтня 1997 р. призначається єпископом Хмельницьким i Кам’янець-Подiльським, керуючим Хмельницькою єпархiєю УПЦ КП. 23 січня 2004 р. піднесений до титулу архиєпископа. Докладніше >>>
АНТОНІЙ (Паканич), Єпископ Бориспільський, вікарій Київської митрополії УПЦ (МП). Народився 25 серпня 1967 року у с. Чумалево Закарпатської обл. До служби в армії був іподияконом Мукачевського кафедрального собору на честь Почаївської ікони Божої Матері. Сім років провчився в Московських духовних школах. Академію закінчив з науковим ступенем кандидата богослов’я. Працював у Московській духовній академії до 2003 року, після чого вступив до числа братії Києво-Печерської Лаври. Ніс послух керівника інформаційно-просвітницького відділу, обіймав посаду завідувача канцелярії Київської Митрополії УПЦ. Наречений на єпископа Бориспільського 25 листопада 2006 року, хіротонізований наступного дня. 31 травня 2007 р. призначений ректором Київської духовної академії та семінарії. Рішенням Синоду УПЦ від 14 грудня призначений головою Богословсько-канонічної комісії. Докладніше >>>
АНТОНІЙ (Фіалко), Митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський УПЦ (МП). Народився 2 жовтня 1946 р. в с. Дудицьке Сквирського р-ну Київської обл. Закінчив Московську духовну семінарію та Московську духовну академію. У 1975 – 1978 рр. – клірик Курської єпархії. 10 квітня 1979 р. пострижений у чернецтво. З 1978 по 1989 рік перебував у клірі Вінницької єпархії. У 1982 р. возведений у сан ігумена, у 1983 – у сан архимандрита. Служив у Хмельницькій та Харківській єпархіях. 27 липня 1992 р. хіротонізований в єпископа Переяслав-Хмельницького і призначений вікарієм Київської єпархії, 22 червня 1993 р. – єпископом Хмельницьким і Шепетівським. Захистив дисертацію. У 2000 р. возведений у сан архиєпископа. 31 березня 2007 р. – у сан митрополита. З 31 травня 2007 р. носить нинішній титул. Докладніше >>>
Валерій АНТОНЮК, виконавчий секретар Всеукраїнського Союзу Церков ЄХБ. Народився 24 червня 1969 р. у селі Кацмазів на Вінниччині. Хрещення прийняв у 1986 р. У 1995 р. закінчив Ірпінську біблійну семінарію за програмою „Бакалавр пасторського служіння”. З 1994 р. – пастор полтавської церкви „Відродження”. У квітні 2000 р. обраний старшим пресвітером по Полтавській обл. У 2002 р. закінчив Київську богословську семінарію за програмою „Магістр служіння”. У 2006 р. обраний 25-м з’їздом ВСЦ ЄХБ (травень 2006) виконавчим секретарем ВСЦ ЄХБ. Докладніше >>>
АРСЕНІЙ (Яковенко)Єпископ Святогірський, вікарій Донецької єпархії УПЦ (МП). Народився 21 червня 1968 р. в селищі Поросозеро Суоярвського р-ну Карельської АРСР. 1969 р. батьки переїхали на батьківщину в село Лиски Воронезької обл. З жовтня 1988 р. по липень 1989 р. був читцем кафедрального собору на честь Покрова Божої Матері (м. Воронеж). У серпні 1989 р. вступив до Московської духовної семінарії, в якій навчався до 1992 р. 25 липня 1992 р. висвячений у сан єрея. 21 серпня 1992 р. пострижений у мантію та отримав призначення на парафіяльне служіння у місто Червоний Лиман Донецької обл. 6 травня 1993 р. переведений до братії нововідкритого Свято-Успенського Святогірського монастиря й призначений на посаду благочинного обителі. 20 січня 1995 р. призначений намісником Святогірського монастиря з возведенням у сан ігумена, а згодом – у сан архимандрита. 5 грудня 2005 р. висвячений на єпископа Святогірського, вікарія Горлівської єпархії. З 24 січня 2007 р. – вікарій Донецької єпархії. Докладніше >>>
Моше Реувен АСМАН,Головний рабин України хасидів Хабад Любавич) Всеукраїнського конгресу юдейських релігійних громад. Народився 14 березня 1966 р. у м. Ленінград (нині Санкт-Петербург, Росія). У 1987 р., після одруження, виїхав до Ізраїлю, де продовжив навчання в Єрусалимських єшивах «Шамир» та «Мерказ Гутник». Паралельно з навчання очолював «Бейт Хабад» для російськомовних євреїв. Працював помічником рабина Торонто по роботі з російськомовними євреями. По закінченні навчання отримав звання рабина. У 1991 р. був відправлений до України, де до 1995 р. працював заступником директора програми «Порятунок дітей Чорнобильської зони». Сприяв поверненню синагоги імені Бродського в Києві. У 1991 р. став головою єврейської релігійної громади Хабад Любавич м. Києва, у 1997 р. – головним рабином м. Києва та області, а пізніше Головним рабином Всеукраїнського єврейського конгресу. Є посланцем Любавицького ребе, головним представником організації «Цеірей Хабад» в Україні, головним представником Всесвітнього центру брацлавських хасидів в Україні. 11 вересня 2005 р. на зібранні представників всіх регіонів України був обраний головним рабином України.
Броніслав БЕРНАЦЬКИЙ, Одесько-Сімферопольський єпископ-ординарій РКЦ. Народився 30 вересня 1944 р. у м. Мурафа Вінницької обл. Священичі свячення отримав 28 травня 1972 р. у Ризі, єпископські – 13 липня 2002 р. у Кам’янці-Подільському. Призначений ординарієм 4 травня 2002 р. Голова Комісії у справах мирян Конференції римо-католицьких єпископів України. Докладніше >>>
Яків Дов БЛАЙХ, Головний рабин Києва і України (ортодоксальне іудейство), президент Об’єднання іудейських релігійних організацій України. Народився 19 вересня 1964 року в Нью-Йорку, громадянин США. Богословську освіту отримав в єшивах США та Ізраїля. В 2005 г. закінчив бізнес-школу Гарвардського університету за спеціальністю „управління недержавними неприбутковими організаціями”. В 1989 г. переїхав с сім’єю в Україну, працював рабином в міській Хоральній синагозі Києва. В 1990 році призначений на посаду головного рабина Києва і України. В кінці 1992 г. утворив ОІРОУ. З 1996 г. член виконавчого комітету Всесвітнього Єврейського Конгресу. В 1998 році обраний президентом ОІРОУ, в 1999 г. — головою ради рабинів Єврейської конфедерації України, яка є офіційним членом багатьох міжнародних єврейських організацій. В 2001 році обраний віце-президентом Європейського єврейського конгресу и віце-президентом Європейської ради єврейських організацій и громад. Одружений, батько сімох дітей.
БОГДАН (Дзюрах), ЧНІ, Єпископ-помічник Києво-Вишгородський УГКЦ. Народився 20 березня 1967 р. у селі Гірське Миколаївського району Львівської області. У 1990 р. вступив до Духовної семінарії у Дрогобичі. Згодом вивчав теологію у Варшаві, Страсбурзі, Інсбруці та Римі, здобув ступінь доктора теології. 17 березня 1991 р. рукопокладений на священика. 19 серпня 1995 р. склав вічні обіти у Львівській провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя (ЧНІ). Виконував різноманітну душпастирську працю, займався педагогічною та викладацькою діяльністю в Україні та поза її межами. 21 грудня 2005 р. проголошений Єпископом-помічником Києво-Вишгородської архиєпархії, хіротонія відбулася 15 лютого 2006 р. у Львові. На час хіротонії був наймолодшим (39 років) єпископом Католицької Церкви у світі. Володіє близько десятком іноземних мов. Докладніше >>>
БОГДАН (Кулик), Єпископ, духовно опікується Одеською єпархією УАПЦ. До 2004 р. служив в УАПЦ-Соборноправній Північної і Південної Америк. 12 грудня 2004 р. прийнятий до УАПЦ під особистий послух Предстоятелю УАПЦ Митрополиту Мефодію, з благословення якого призначений опікуватися Черкасько-Кіровоградською єпархією. У 2005-2006 рр. опікував парафії УАПЦ у Житомирський, з 16 січня 2007 р. – в Одеській єпархії.
Рашид БРАГІН, Голова президії Духовного центру мусульман України. Народився 28 грудня 1955 р. у м. Донецьку. Закінчив Донецький державний університет за спеціальністю „Економіка промисловості”. До 1992 р. працював генеральним директором спільного українсько-болгарського підприємства. У 1993 р. обраний головою мусульманської громади м. Донецька. У 1994 р. на Першому з'їзді мусульман України був обраний головою президії Духовного центру незалежних мусульманських громад України. З 1997 по 2005 рр. очолював партію мусульман України. Докладніше >>>
Мар’ян БУЧЕК, єпископ-коад'ютор Харківсько-Запорізької дієцезії РКЦ. Народився 14 березня 1953 р. у Цєшанові (Східна Польща). У 1973–1979 рр. Навчався у Перемиській духовній семінарії. 16 червня 1979 р. висвячений на священика та призначений в Любачівську Апостольську адміністрацію, яка після ліквідації у 1946 році Львівської архидієцезії зберігала її духовно-релігійні традиції. 16 січня 1991 р. разом з Львівським архиєпископом митрополитом Мар’яном ЯВОРСЬКИМ переїхав в Україну; призначений канцлером Курії Львівської архидієцезії. З 1992 р. – секретар Конференції римо-католицьких єпископів України. 4 травня 2002 р. призначений Папою Львівським єпископом-помічником, 20 червня 2002 р. висвячений на єпископа у Львові. З 7 вересня 2002 р. – Секретар Конференції римо-католицьких єпископів України, голова Комісії у справах родини. 16 липня 2007 року Папою Бенедиктом XVI призначений єпископом-коад'ютором Харківсько-Запорізької дієцезії. Докладніше >>>
