Релігійне краєзнавство і туризм
Релігійні цікавинки подільського „Чайнатауна”24.10.2008 // Релігійне краєзнавство //
Якщо колись доведеться їхати трасою Кам’янець-Подільський – Стара Ушиця і дорогою впаде в очі дивний вказівник двома мовами (українською та китайською) – це Китайгород. Вказівний знак – не єдина цікавинка села і єдине, що в ньому є китайського. Як твердять історики, його назва не має нічого спільного з далекою країною. Про цікавинки Китайгорода розповідає наш подільський кореспондент Юлія ЗАВАДСЬКА.
Голоси монастирських мурів
20.10.2008 // Релігійне краєзнавство //
Про таємниці Свято-Преображенського монастиря Новгорода-Сіверського на Чернігівщині розповідає Олена ТЕРЕЩЕНКО
Храми Львівського скансена02.10.2008 // Релігійне краєзнавство //
Концентрат із суєти та неспокою розчиняється тут під натиском часу. Звуки міста сюди не досягають, а для будь-якого хаосу просто бракне місця. Адже на території львівського Музею народної архітектури та побуту у мініатюрі розташувались десять етнографічних регіонів Західної України. В імпровізованому просторі минулого, як обереги, як символи світла і надії, височіють шість дерев’яних храмів. А це найбільше у світі у музеях просто неба, — розповідає спеціально для РІСУ Данута НАУГОЛЬНИК
Секрети й історії Святошинського кладовища
24.09.2008 // Релігійне краєзнавство //
Мало хто знає, що столичне Святошинське кладовище приховує в собі багато цікавих загадок, таємниць, секретів. Розташоване в одному з найстарших районів Києва – між Борщагівкою та станцією метро „Житомирська”, – це місце стало вічним прихистком для праху сотень киян, котрі вже прожили своє життя та очікують суду Божого. Нечасто приходять сюди відвідувачі. У багатьох похованих на цьому кладовищі вже й живих родичів та близьких не залишилось, про декого рідня просто якось прикро забула, а дехто похований тут волею випадку – народився й жив деінде, але померти довелося у Києві, то ж тут і поховали. Про деякі таємниці Святошинського кладовища розповідає киянин Іван ВЕРСТЮК.
Забутий храм забутих гетьманів
19.09.2008 // Релігійне краєзнавство //
Іван ДИВНИЙ, відповідальний редактор сайту «Відлуння віків», ділиться своїми враженнями від відвідин храму Успення Пресвятої Богородиці у Новгород-Сіверському на Чернігівщині
Одісея «Дикого попа»29.08.2008 // Релігійне краєзнавство //
Іван ДИВНИЙ, відповідальний редактор сайту «Відлуння віків», розповідає історію козелецького священика з ХVІІІ ст. Кирила Тарновського, який від запорожців отримав прізвисько „Дикий піп”
Унікальна історія маловідомої самбірської ікони
18.08.2008 // Релігійне краєзнавство //
Кожен народ має свої перекази і передання, пов’язані із християнським життям. Не виняток і українці, які знають більше реальних подій в духовній сфері, в які треба сильно повірити. Про історію однієї такої віри, пов’язаної із давньою церквою Різдва Пресвятої Богородиці, що знаходиться у районному центрі Самборі на Львівщині, розповідає Ігор СКЛЕНАР.
Дружба народів, Церков та людей на вулицях Старого Києва
14.07.2008 // Релігійне краєзнавство //
Київський історик Віктор ЗАСЛАВСЬКИЙ продовжує розповідати про невідомі сюжети християнської історії української столиці. Сьогодні в центрі уваги деякі з героїв Андріївського узвозу: Міхал Грабовський, Микола Костомаров та їх сучасники
Наші святині. Свято-Михайлівському Золотоверхому – 900 років02.07.2008 // Релігійне краєзнавство //
Історія будь-якого народу, на жаль, складається не тільки зі славних її сторінок. Є в ній і прикрі речі, про які згадувати потім буває дуже соромно. У 30–50 роки ХХ століття ми пережили сталінський період самознищення власної культури і духовності – широкомасштабну руйнацію національних святинь – стародавніх храмів і тисяч церков, яким вдавалося вижити у продовж багатьох віків, пережити численні навали завойовників, бувши тим осередком національного духу, який, мабуть, і дозволив українському народу витримати усі страждання і випробування у часи лихоліття. Проте пережити найстрашнішу руйнацію – більшовицьку – багатьом не судилося.
Іллінська церква Чернігова – унікальна пам’ятка домонгольської доби давньої Русі
09.04.2008 // Релігійне краєзнавство //
Вона започаткувала розвиток тридільного типу храмів в українській мурованій архітектурі ХІІІ–ХVІІІ століть. Але літописні джерела не згадують часу зведення церкви, тому серед дослідників немає єдиної думки про час її заснування. Критерієм датування пам’ятки є аналіз її архітектури, будівельної техніки і матеріалу. І все ж більшість дослідників відносить будівництво Іллінської церкви до кінця ХІ століття. На сьогодні вона є єдиною уцілілою спорудою такого типу з архітектури давньої Русі, розповідає наш чернігівський кореспондент Любов ПОТАПЕНКО.
Cторінки: 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | [>>]
