Свято-Михайлівський храм заввишки півсотні метрів у Млинові на Рівненщині люди звели своїми руками і коштом
23.10.2008, [11:54] // Калейдоскоп-дайджест //
Тетяна БОРИСЮК. - "Ого.ua", 22 жовтня 2008 року
У сонячну погоду навіть із дубенської об’їзної дороги видно, як зі сторони Млинова виблискують бані Свято-Михайлівського храму. Ця церква стала однією з окрас району і селища зокрема.
У 90-х роках минулого століття, коли окраїни райцентру почали розбудовуватися, виникла потреба спорудити новий духовний осередок, тим паче, що пам’ятка архітектури — Свято-Покровська церква — не вміщає великої кількості прихожан, потребує реставрації. Ініціатором ідеї побудови Свято-Михайлівського храму став благочинний УПЦ КП Василь Ліщук. А місце для храму Божого запропонував тоді голова колгоспу “Правда” Анатолій Харитонюк. Відтак і землю виділили колгоспну.
Оскільки престольний празник у мікрорайоні Слобода 21 листопада — на Михайла, церкву назвали Свято-Михайлівською. Проект будівлі розробили рівненські архітектори за індивідуальним замовленням, причому, безкоштовно. За словами отця Василя, це стиль українського бароко, в свій час подібне будував Іван Мазепа. Висота споруди разом із хрестом сягає 50 метрів. Це найвища, найбільша і найкраща церква в районі.
Можна лише уявити, скільки матеріалів, коштів і людської праці вкладено у таку велетенську споруду. Однієї цегли пішло 1 млн 100 тис. штук. За підрахунками, з початку будівництва витрачено кілька мільйонів гривень. Щоб довести все до завершення, теж треба не менше. Та найголовніше, мабуть, у тому, що храм будується винятково на кошти громади, парафіян. У свій час левову частку допомоги надали і деякі народні депутати, підприємства й організації не тільки Млинівщини, а й сусіднього Дубенського району. Та й нині не відмовляють керівники установ, до яких звертаються по допомогу. Хто транспорт надає, хто — ліс, людей, будівельні матеріали. Отож з року в рік будова стає ошатнішою, перетворюється на справжній витвір архітектури.
Зараз будівельними роботами керує і займається Тарас Варварук. Свято-Михайлівський собор — це його парафія. Указом Владики Євсевія, митрополита Рівненського і Острозького, його призначено настоятелем храму в мікрорайоні Слобода. За розмовою отець Тарас повідомив, що на Михайла відбудеться освячення церкви. Та й нині у святому місці щонеділі служаться так звані обітниці. І хоч всередині будівлі ще майже нічого немає, люди йдуть на службу.
Група парафіян із Млинова збирає кошти по селах району. Найближчим часом, за словами отця Тараса, з’являться іконостас, сходи, баляси на балконах, вівтар. Із часом планується зробити й опалення, адже підлога у храмі бетонна. Майже усі будівельно-ремонтні роботи виконуються силами і руками групи священиків з усього району. Серед них — Роман Войтович, Ігор Новосад, Ігор Дідух, Іван Липка, Володимир Левандовський, отець Ростислав із Надчиць та чимало інших молодих людей.
Щоб довести Свято-Михайлівський храм до належного вигляду, безперечно, грошей громади не вистачить. На державні кошти, як зазначив благочинний, сподіватися не доводиться. Тому віриться, що знайдуться спонсори, благодійники, доброчинці, одне слово, люди із Богом у серці і вірою в душі.
• http://www.ogo.ua/rubrics/life/2008-10-22/27043/
