Шавуот — свято П’ятидесятниці і плодів
03.06.2008, [15:44] // Свята і звичаї //
На 50-й день після виходу євреїв з Єгипту на горі Синай Бог дарував своєму народу десять заповідей, основу Тори. П’ятидесятниця — це одне з трьох головних юдейських храмових свят. Також в цей день є свято перших плодів і врожаю. У 2008 році воно святкується 9 червня.
Детальніше про це свято нам допомагає розповісти помічник головного рабина громад прогресивного юдаїзму України Сіва ФАЙНЕРМАН.
— У перекладі на українську мову слово Шавуот означає „7 тижнів”. Через сім тижнів після виходу євреїв з Єгипту Господь явився Мойсею на горі Синай і дарував вчення, Тору.
Як частина святкування Шавуота в громадах існує давній звичай вивчення Тори допізна, або й всю ніч.
Між святами Песах і Шавуот існує тісний зв’язок. Як відомо, на Песах євреї від Бога отримали свободу, а на Шавуот — моральні закони, які допомагають зрозуміти різницю між добром і злом, стати кращими, добрішими і щасливішими. Згідно з Біблією, єврейський народ добровільно зобов’язався слідувати законам Тори.
На свято Шавуот є традиція підтверджувати Заповіт єврейського народу з Богом. Тоді під час богослужінь читають десять заповідей і згадують про важливість вивчення Тори протягом цілого життя. Кожен єврей і ціла громада відновлюють свої зобов’язання бути народом Заповіту.
На Шавуот читається книга Рут (Мегілат Рут), в якій йдеться про історію жінки-моавітянки Рут, яка після смерті свого чоловіка не залишила стару свекруху Наомі і разом з нею повернулася в землю Ізраїля, де прийняла юдейську віру. Від Рут пішов цар Давид, а на її честь названо одну з книг ТаНаХу. Юдейські вчителі бачать аналогію між добровільним прийняттям Рут юдаїзму і прийняттям Тори єврейським народом.
Євреї на свято Шавуот також мають традицію іти в паломництво до Єрусалиму. Це свято, як і Песах та Суккот, мають загальну назву „Шалош регалим”, тобто „Три дня для паломництва”. У Книзі Вихід (Шмот) говориться, що кожен чоловік повинен тричі на рік явитися перед Лицем Господа, тобто здійснити паломництво до Єрусалимського Храму.
— Як відомо, це свято також має природній аспект.
— Давні євреї переважно займалися землеробством, тому деякі їх свята релігійного календаря збігалися з господарським циклом. Селяни багато працювали, щоби отримати добрий врожай. Тому на свято Шавуот, перед початком збору врожаю зернових, вони просили Божого благословення на цю справу і захисту врожаю від природних лих. Коли в Єрусалимі був храм, туди приносили як жертву два короваї, випечених із свіжого борошна, та бікурім — перші плоди. Але оскільки Храму вже немає, тому ця традиція перервалася.
Сьогодні в цей день будинок і синагоги прикрашають зеленню і свіжими квітами. Ця зелень нагадує про давню практику принесення перших плодів на благословення до Єрусалимського Храму. Вона також символізує надії на щедрий урожай.
— А яка кухня є традиційною для цього свята?
— На Шавуот їдять всілякі молочні страви і мед. Рабинська традиція вбачає в цьому аналогію між солодкістю і поживністю молока і меду та солодкістю духовної їжі, яка міститься у словах Тори.
Найбільш поширеними в нас святковими стравами є налисники, вареники зі сиром, сирні запіканки, молочні супи.
На це свято є дві святкові трапези — зранку і ввечері, кожна з яких починається кідушем (благословенням), під час яких щедро споживають згадані та інші страви, які містять молокопродукти і мед.
Хаксамеах Шавуот! Веселого свята Шавуот!
